Нафтова буря: як стрибок цін до 120 доларів вдарив по ринках
Ціна на нафту сорту Brent короткочасно злетіла майже до 120 доларів за барель — на п'яту частину більше, ніж на початку вихідних. На початку року барель коштував 62 долари. Настільки дорогою нафта востаннє була 2022 року — після початку повномасштабної війни в Україні. Питання тепер у тому, чи повториться сценарій двозначної інфляції.
На вихідних США та Ізраїль завдали масованих авіаударів по іранських нафтосховищах і нафтопереробних заводах. Паралельно Іран атакував щонайменше три судна в Ормузькій протоці — стратегічному маршруті, через який проходить 20% світового нафтопостачання та третина зрідженого газу. Призначення Моджтаби Хаменеї новим Верховним лідером посилює побоювання, що конфлікт затягнеться.
Щоб стримати ціновий стрибок, міністри фінансів G7 обговорюють скоординоване вивільнення стратегічних нафтових резервів під керівництвом МЕА. За даними Financial Times, США розглядають вивільнення від 300 до 400 мільйонів барелів — близько 25–30% загального резерву в 1,2 мільярда барелів.
Чому ринки падають? Дорога нафта здорожчує виробництво та логістику по всьому світу, скорочуючи прибутки компаній. Найбільше страждають авіація, туризм, автомобільна та хімічна промисловість і логістика. Технологічний сектор потерпає через побоювання щодо підвищення процентних ставок: якщо інфляція вийде з-під контролю, центробанки можуть знову різко підвищити ставки. Ринки охопив страх стагфляції — зростання цін при млявому економічному зростанні.
Азія постраждала найбільше. Японський Nikkei за тиждень впав майже на 9%, південнокорейський Kospi втратив близько 15% — рекордне одноденне падіння за всю його історію. Причина — висока залежність від імпорту енергоносіїв. Японія покриває близько 70% потреб у нафті через імпорт, Південна Корея — практично повністю. Китай та Індія також отримують майже всю нафту з Близького Сходу через ту саму Ормузьку протоку.
Нафтові компанії теж під тиском. Акції Chevron, Shell, TotalEnergies і BP зростали лише незначно — адже геополітичне зростання цін викликане не попитом, а страхом перебоїв у постачанні. Для довгострокової оцінки нафтових компаній важливіший стан глобальної економіки та попит на енергоресурси. Якщо інвестори побоюються уповільнення — під тиском опиняються навіть енергетичні акції.
Логістика та хімія під ударом. Обсяги нових замовлень на контейнерні перевезення через Ормузьку протоку за 1–3 березня скоротилися на 59%: з 25 144 до 10 382 ТЕО. Анулювання угод водночас зросло на 364% — до 37 193 ТЕО. Хімічна промисловість, зокрема BASF, зазнала відчутних втрат: нафта є ключовою сировиною для виробництва хімічних продуктів, і галузь і так вже тривалий час потерпала від хронічно високих цін на енергоносії.
Що робити інвесторам? Диверсифікація та довгострокова стратегія — найкращий захист у будь-яких умовах. В умовах підвищеної невизначеності варто тримати поруч з акціями золото та готівку. ETF і фонди з широкою географічною та галузевою диверсифікацією — надійніший вибір, ніж окремі папери. Якщо падіння вже викликає тривогу — це сигнал, що частка акцій у портфелі завищена і варто її скоротити до того, як доведеться робити це в паніці.
Джерело: Diepresse