Багато біженців з України вже знайшли роботу в Німеччині — проте непропорційно велика їхня частка зайнята в низькооплачуваному секторі. Майже половина українців і українок, зайнятих на повний робочий день (49,8%), отримували у 2025 році лише низьку заробітну плату. Ці дані містяться у відповіді Федерального міністерства праці на запит парламентської фракції АдН у Бундестазі, що надійшла до агентства AFP.
Для порівняння: середній показник частки низькооплачуваних серед усіх іноземних працівників у Німеччині становив 30,5%, серед німецьких — лише 12,5%.
Кваліфіковані фахівці також отримують менше
Навіть ті українці та українки, зайняті повний робочий день на посадах кваліфікованих фахівців, заробляли нижче за середнє. Близько 65% українських кваліфікованих спеціалістів на повній зайнятості отримували місячний валовий заробіток, що поступається медіанній зарплаті німецьких повнозайнятих працівників, які виконують допоміжні функції. Серед усіх іноземних кваліфікованих фахівців цей показник становив близько 43%, серед німецьких — 25%.
Згідно з даними міністерства, у червні 2025 року приблизно 285 500 українців і українок були офіційно працевлаштовані в Німеччині зі зобов'язанням сплачувати внески до системи соціального страхування. З них близько 182 100 осіб працювали на повний робочий день, а приблизно 103 400 — на неповний.
Загроза бідності в старості
Депутат Бундестагу від АдН Рене Шпрінгер, який направив запит до міністерства, вказав на системні проблеми: «Рівень зайнятості українців є надто низьким, багато хто працює в низькооплачуваному секторі. Це вже сьогодні призводить до залежності від доплат із соціальних фондів — а завтра неминуче обернеться бідністю в старості».
Ситуація із ринком праці має прямі наслідки для пенсійного страхування. Середній вік сплати першого пенсійного внеску серед українців становить близько 40 років — і тим самим суттєво перевищує відповідний середній показник для всіх іноземних працівників, які вперше сплачують внески до пенсійного фонду у 29 років.
У 2024 році приблизно дев'ять із десяти українців і українок, зайнятих у Німеччині на повний робочий день, не досягали рівня оплати праці, який у майбутньому гарантував би їм пенсію без надбавки до базової після 25 років сплати внесків.
«Хто тривалий час сплачує мало і в перспективі залежатиме від державної підтримки, той суттєво обтяжує наші соціальні системи в довгостроковій перспективі», — застеріг депутат Шпрінгер.