Іранська війна рятує Росію: як зростання цін на нафту поповнює бюджет Кремля
Рішення Міністерства фінансів США дозволити Індії купувати російську нафту протягом 30 днів підкреслює несподіване покращення фінансового становища Москви — на тлі війни з Іраном. Доходи від нафтового експорту допомагають Кремлю фінансувати власну війну проти України.
Вашингтон оголосив, що Індія може продовжувати закупівлі сирої нафти та нафтопродуктів із Росії ще місяць — до 4 квітня. Захід спрямований на стримування зростання цін на бензин для американських споживачів, але водночас він оголює глибший парадокс: американсько-ізраїльський конфлікт з Іраном стискає глобальні ринки енергоресурсів — і мимоволі працює на користь Москви.
Складне переплетення нафти, мит і двох воєн
Китай та Індія стали найбільшими покупцями російської нафти після того, як повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року спровокувало бойкот із боку Євросоюзу — колишнього головного імпортера. Президент Трамп запровадив 25-відсоткові мита на Індію за продовження цих закупівель, проте скасував їх 6 лютого в обмін на обіцянку Делі відмовитися від російської нафти — і індійський імпорт справді скоротився.
У п'ятницю міжнародний еталонний сорт Brent подорожчав до $89 за барель — проти менш ніж $73 тиждень тому, до початку нової близькосхідної ескалації. Російська експортна суміш Urals досягла $70, підскочивши з рівня нижче $40, зафіксованого ще у грудні.
Ескалація конфлікту з Іраном і загроза іранських ударів безпілотниками або ракетами фактично заблокували танкерний рух через Ормузьку протоку — єдиний морський вихід із Перської затоки, через який проходить близько 20% світових потреб у нафті. Через протоку, обмежену з півночі Іраном, транспортується нафта і газ із Саудівської Аравії, Кувейту, Іраку, Катару, Бахрейну, ОАЕ та самого Ірану. Нині цей маршрут стоїть.
Стрімке зростання цін означає щонайменше тимчасовий перелом у надходженнях Росії від продажу викопного палива — адже до цього доходи скорочувалися через слабкий ринок і посилення санкцій проти російського «тіньового флоту» та двох найбільших нафтових компаній — «Роснефті» й «Лукойлу».
Бажана відстрочка
Надаючи Індії місячну ліцензію, міністр фінансів США Скотт Бессент наполягав, що 30-денний захід «не забезпечить суттєвої фінансової вигоди» для Москви — йдеться лише про приблизно 125 мільйонів барелів нафти, що залишилися на танкерах без покупців. «Цей тимчасовий захід послабить тиск, спричинений спробою Ірану взяти світову енергетику в заручники», — написав він у X.
Тим не менш, арифметика говорить на користь Кремля. Російська нафта досі продається зі знижкою до Brent, але поточна ціна вже суттєво перевищує орієнтир у $59 за барель, закладений у бюджетному плані Міністерства фінансів Росії на 2026 рік. Податкові надходження від нафти і газу можуть становити від 20% до 30% федерального бюджету, а розраховуються вони після вирахування витрат на видобуток — близько $15 за барель. Тож кожен долар понад цей поріг прямо наповнює скарбницю.
Окрема загроза для глобального ринку — зупинка виробництва скрапленого природного газу в Катарі після удару іранського безпілотника по найбільшому катарському СПГ-заводу. Це різко загострило конкуренцію за наявні вантажі — і підштовхнуло ф'ючерсні ціни на газ у Європі до нових висот, ставлячи під сумнів плани ЄС повністю припинити залишковий імпорт російського газу до 2027 року.
Непередбачуване майбутнє
Ключова змінна — тривалість конфлікту з Іраном, що розпочався 28 лютого ударами США та Ізраїлю. Аналітики нафтового ринку зазначають: якщо війна завершиться за один-два тижні, ціни можуть швидко повернутися до довоєнного рівня близько $65 за барель і Росія не отримає відчутного виграшу. Однак тривалий конфлікт із руйнуванням нафтової інфраструктури в Саудівській Аравії, Іраку, ОАЕ та Кувейті — і цінами вище $100 — здатний забезпечити Москві тривалий надприбуток.
На цьому тлі вихідні дані виглядають невтішно: у січні нафтогазові доходи Росії впали до чотирирічного мінімуму — 393 мільярди рублів ($5 млрд), а дефіцит бюджету сягнув рекордних 1,7 трильйона рублів ($21,8 млрд). Економічне зростання застопорилося після того, як сповільнилися масштабні військові витрати. Щоб утримати держфінанси на плаву на п'ятому році війни, Путін підвищує податки й нарощує запозичення у лояльних вітчизняних банків.
Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков не приховував задоволення: «Ми фіксуємо суттєве зростання попиту на російські енергоресурси у зв'язку з іранською війною. Росія є надійним постачальником нафти і газу і здатна гарантувати всі законтрактовані поставки».
Джерело: Independent