Голова МЕА: іранська криза перевершила нафтові шоки 1970-х
Глобальна енергетична криза, спричинена конфліктом навколо Ірану, за своєю сукупною силою рівнозначна двом нафтовим шокам 1970-х років і наслідкам російського вторгнення в Україну. Про це заявив виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол.
Виступаючи в Національному прес-клубі Австралії в Канберрі, Бірол застеріг, що наростаючі наслідки кризи можуть серйозно посилитися через перебої у постачанні нафтохімічної продукції, добрив, сірки та гелію — «життєво важливих артерій світової економіки». Саме це спонукало МЕА минулого тижня закликати до заходів зі скорочення споживання: збільшення кількості дистанційних працівників, тимчасового зниження швидкісних обмежень на автострадах та скорочення авіаперевезень.
Щонайменше 40 об'єктів енергетичної інфраструктури в регіоні Перської затоки зазнали серйозних або дуже серйозних пошкоджень. Навіть після припинення конфлікту постачання енергоресурсів не відновиться негайно.
Для порівняння: під час нафтових криз 1973 і 1979 років щоденні втрати становили близько 5 млн барелів. Вторгнення Росії в Україну у 2022 році вивело з ринків близько 75 млрд кубометрів природного газу. Нинішня ж криза, що розпочалася 28 лютого, вже означає щоденну втрату 11 млн барелів нафти та 140 млрд кубометрів газу. «Ця криза — це дві нафтові кризи й одна газова криза, зібрані докупи», — підсумував Бірол перед зустрічами з прем'єр-міністром Австралії Ентоні Албанезі.
11 березня МЕА вивільнило зі стратегічних резервів 400 млн барелів нафти — найбільший надзвичайний захід в усій історії організації. Бірол повідомив, що консультується зі світовими лідерами в Азії, Європі та Північній Америці щодо можливого нового вивільнення резервів, і підкреслив: перший транш становив лише 20% від загального обсягу. «Наше вивільнення резервів допоможе заспокоїти ринки, але це не вирішення проблеми. Воно лише дозволить знизити збитки для економіки», — зазначив він.
Президент США Дональд Трамп відвів Ірану 48 годин на відновлення судноплавства в Ормузькій протоці, через яку транспортується близько 20% світових поставок нафти, — інакше Тегеран зіткнеться зі знищенням власної енергетичної інфраструктури. Армія Ірану у відповідь заявила про готовність завдати ударів по об'єктах інфраструктури США і регіону. Трамп також розкритикував країни НАТО, Австралію, Японію та Південну Корею за відмову від участі в операціях у протоці.
Бірол наголосив, що регіон Азійсько-Тихоокеанського басейну постраждав від закриття протоки найбільше. «Єдине найважливіше рішення — відкрити Ормузьку протоку», — заявив він, закликавши до скоординованих зусиль усього світового співтовариства. Жодна країна, за його словами, не застрахована від наслідків, якщо криза й надалі розвиватиметься у цьому напрямку.
Джерело: Theguardian