Газовий шок: зупинка катарського СПГ загрожує Європі новою енергетичною кризою
Ціна на нафту традиційно привертає найбільшу увагу під час конфліктів на Близькому Сході — і не дарма: нафта залишається товаром, на якому тримається світова економіка. Зростання до $79 за барель у понеділок — на 9% порівняно з кінцем минулого тижня — є суттєвим, але це ще далеко від справжнього нафтового шоку. Після вторгнення Росії в Україну 2022 року ціна сягала $125 і понад $100 трималася три місяці поспіль.
Натомість газовий шок виглядає цілком реальною та нагальною загрозою. Оптові ціни на газ у Європі зросли на 50% після того, як QatarEnergy — найбільший у світі виробник скрапленого природного газу — зупинила виробництво, ставши мішенню іранських ударів безпілотниками. В один момент 20% світового СПГ вийшло з ладу. Катарський газ, на відміну від нафти, не можна частково перенаправити трубопроводами — він мусить проходити через Ормузьку протоку, де судноплавство фактично зупинилося.
Аналітик Goldman Sachs попередив, що зростання цін на газ у Європі може сягнути 130%, якщо потоки через Ормуз будуть заблоковані протягом цілого місяця — «поріг, який спровокував масштабне скорочення споживання під час європейської енергетичної кризи 2022 року». Аналітик Stifel висловився ще прямолінійніше: «Спроба зміни режиму в Ірані ризикує повторити енергетичну кризу 2022 року — тільки цього разу ще гіршою».
Європа та Азія опинилися в епіцентрі СПГ-шторму як найбільші покупці зрідженого газу. Близько чверті газопостачання Європи 2025 року забезпечується за рахунок СПГ, а запаси після холодної зими є критично низькими. США, навпаки, перебувають у вигідному становищі — як великий експортер СПГ завдяки сланцевій революції останніх десятиліть.
Для Великої Британії є певне розтішення: вона менш залежить від катарського СПГ, ніж у 2022 році. За даними аналітичної компанії Cornwall Insight, минулого року Катар постачав лише 6,5% британського імпорту СПГ, тоді як частка США становить близько 69%.
Утім, СПГ — це глобальний ринок, де вантажі легко перенаправляються прямо під час транспортування: з Азії до Європи або навпаки, залежно від кращої ціни. Як і 2022 року, вищі оптові ціни швидко відбиваються на рахунках споживачів. Британський газ коштував 75 пенсів за терм у п'ятницю — і досяг 114 пенсів у понеділок. Щоб зрівнятися з інтенсивністю кризи 2022 року, ціна мала б піднятися до 250 пенсів і протриматися там певний час.
Ключові змінні — тривалість зупинки катарського видобутку та фактичного закриття Ормузу. Різниця між тижнем і місяцем тут принципова. Британський уряд ще торік розраховував на «надійний, перенасичений глобальний ринок СПГ» і будував на цьому свою енергетичну політику. У понеділок цей ринок не виглядав ані надійним, ані перенасиченим.
Джерело: Theguardian