Енергетична криза: чому Європа не повторить підтримку 2022 року

Погіршення стану державних фінансів унеможливлює масштабну відповідь європейських урядів на нову хвилю подорожчання енергоносіїв. Конфлікт на Близькому Сході штовхає ціни вгору, змушуючи уряди шукати способи підтримки домогосподарств і бізнесу — але простір для маневру критично обмежений.

У 2022 році після вторгнення Росії в Україну субсидії та інші форми підтримки сягнули кількасот мільярдів євро. Повторити таке зараз малоймовірно: пандемія COVID-19 і наступна енергетична криза збільшили бюджетні дефіцити майже на три відсоткові пункти порівняно з 2019 роком. Витрати на обслуговування боргу зросли, економічне зростання сповільнилося, а видатки на оборону продовжують збільшуватися.

«Якщо поставки катарського газу будуть перервані на кілька тижнів і ціни зростуть, уряди, ймовірно, втрутяться та знову запровадять певні субсидії», — заявив Франк Ґілл, старший аналітик EMEA у S&P Global Ratings.

Обережність замість щедрості

Франція, Греція та Польща вже запровадили заходи з мінімальним навантаженням на бюджет: стелі на ціни нафтопродуктів, обмеження торгової маржі, знижки. Французький уряд відкинув заклики опозиції знизити ПДВ на бензин, Велика Британія відмовилася заморожувати акциз на пальне. Аналітики вважають, що цих кроків замало.

Ціни на нафту наблизилися до 120 доларів — майже до рівня піку 2022 року. Однак ціни на газ, попри зростання понад 50% з початку конфлікту, залишаються на рівні лише шостої частини від показників понад 300 євро за МВт·год у 2022 році. Крім того, Європа цього разу не поспішає так само різко міняти постачальника, як це було з відмовою від російського газу.

Скільки зможуть витратити уряди

За оцінками Morgan Stanley, заходи підтримки єврозони у 2022–2023 роках становили 3,6% ВВП — у той час, коли фіскальні правила ЄС були тимчасово призупинені. Тепер банк прогнозує, що без порушення цих правил уряди зможуть витратити лише близько 0,3% ВВП на рік. У разі тривалого закриття Ормузької протоки ця сума може зрости до 0,6% ВВП — за умови вибіркових тимчасових виключень для окремих країн.

«Я не бачу жодної країни, яка зараз могла б дозволити собі бюджетну щедрість — адже всі бояться покарання», — заявив Ґреґуар Песк, директор з інвестицій у сфері інструментів із фіксованим доходом в Amundi.

Найбільше простору для маневру мають Іспанія з сильним економічним зростанням та Німеччина з низьким рівнем боргу. Найбільш вразливими залишаються Франція та Велика Британія. Рейтинг Угорщини вже перебуває під загрозою через щедрі передвиборчі заходи підтримки, попереджує S&P. Для Італії агентство Scope Ratings застерігає: уповільнення зростання може ускладнити вихід країни з-під режиму бюджетної дисципліни ЄС.

Адресна допомога — єдиний реалістичний варіант

Економісти Barclays наполягають: цього разу підтримка має бути обмеженою та адресною. Серед інструментів — надзвичайні податки на енергетичні компанії, як це вже зробила Італія. Утім, Франк Ґілл із S&P зауважує: минулого разу зібраних надходжень не вистачило навіть близько на покриття вартості субсидій.

Критики застерігають, що субсидії та цінові стелі збільшать попит і ще більше тиснутимуть на ціни. «У короткостроковій перспективі найкращий варіант — дати можливість і заохочувати скорочення споживання», — наголосив Ґеорг Захман, старший науковий співробітник аналітичного центру Bruegel.

Джерело: Bfmtv