Нафтовий парадокс та британські санкції: Росія вивозить більше нафти, ніж до вторгнення
Чотири роки після початку повномасштабного вторгнення Росія нарощує нафтовий експорт: за даними фінського аналітичного центру CREA, обсяги відвантаженої сирої нафти на 6% перевищують довоєнні рівні. Попри санкції G7+ проти «тіньового флоту», Москва зберігає ринки збуту — передусім завдяки Китаю, Індії та Туреччині, які разом забезпечують 93% закупівель на суму 79,7 млрд євро.
Водночас доходи суттєво скоротилися: виручка від продажу нафти за четвертий рік війни впала на 18% до 85,5 млрд євро і на 27% порівняно з довоєнними рівнями — через знижки, на які Москві доводиться погоджуватися заради збереження покупців.
Китай залишається найбільшим покупцем: 104,3 млн тонн на 43 млрд євро. Американські санкції жовтня 2025 року проти «Роснєфті» та «Лукойлу» дещо перетасували карти: морські поставки цих компаній до Китаю скоротилися з 3,6 млн тонн у вересні 2025-го до нуля в січні 2026 року.
На четверту річницю вторгнення уряд Великої Британії оголосив масштабний пакет обмежень проти 300 структур, суден та фізичних осіб, доводячи загальну кількість охоплених об'єктів до понад 3 000. Під удар потрапили оператор трубопроводів «Транснєфть», що транспортує понад 80% нафтового експорту РФ, а також мережа з 175 компаній «тіньового флоту».
Міністр закордонних справ Іветт Купер, яка перебувала з візитом у Києві, назвала ці заходи «найширшою серією» обмежень із початку вторгнення та підкреслила: вони «підірвуть фінансування, постачання військового обладнання та ключові джерела доходів» Москви.
Санкції також торкнулися грузинських телеканалів Imedi TV та POSTV, звинувачених у поширенні проросійської дезінформації. Imedi TV відкинула обмеження як такі, що «не мають жодної цінності», POSTV відреагував лише двома усміхненими емодзі в соцмережі.
Джерело: Bfmtv