Азія масово переходить на вугілля через зрив постачань СПГ
Азійські енергетичні компанії масово нарощують виробництво на вугільних електростанціях — свідомо і терміново. Поштовхом стала американсько-ізраїльська війна проти Ірану, яка паралізувала світовий ринок скрапленого природного газу (СПГ). Галузеві фахівці фіксують системний розворот у регіоні.
Спотові ціни на СПГ в Азії подвоїлися до трирічних максимумів. Судноплавство через Ормузьку протоку фактично зупинилося, Катар — другий за величиною експортер у світі — призупинив відвантаження. Це вже другий великий шок пропозиції за чотири роки.
У Бангладеш березневі урядові дані фіксують зростання виробництва на вугіллі й збільшення імпорту електроенергії з вугільних станцій. Пакистан прагне максимально завантажити внутрішні джерела. Міністр енергетики Авайс Легхарі зазначив, що завдяки введенню сонячних потужностей країна уникла повторення хаосу 2022 року, коли вторгнення Росії в Україну спровокувало масові відключення через нестачу СПГ.
«Зі скороченням генерації на СПГ електростанції, що працюють на вітчизняному вугіллі, зможуть виробляти більше електроенергії в години мінімального навантаження», — заявив Легхарі агентству Reuters.
У Південно-Східній Азії Філіппіни різко скорочують виробництво на СПГ і компенсують це вугіллям. В'єтнамська EVN веде переговори щодо постачання вугілля, Таїланд максимально завантажує найбільшу вугільну електростанцію країни, щоб зберегти газові запаси. Південна Корея планує скасувати обмеження на вугільну генерацію й нарощує атомну. Провідна японська компанія JERA повідомила, що утримуватиме вугільні станції на високому рівні завантаження.
За даними Ember, частка природного газу у виробництві електроенергії в Азії скорочується вже майже десять років — попри мільярди доларів, які світові енергетичні мейджори поставили на зростання регіонального попиту на СПГ.
Аналітики прогнозують тривале руйнування попиту. Wood Mackenzie знизила прогноз імпорту СПГ до Азії приблизно до 5 мільйонів метричних тонн — проти очікуваних раніше 12,4 мільйона, виходячи з двомісячного порушення постачання з Близького Сходу. «Конфлікт суттєво стримує зростання азійського попиту на СПГ у 2026 році», — зазначив аналітик компанії Лукас Шмітт.
Тим часом економіки бідніших країн опиняються під подвійним тиском. Азіз Хан, голова бангладеської Summit Group, якій належить установка з регазифікації СПГ, попередив: «Ви зламуєте хребет економікам бідніших країн». Більшість контрактів на СПГ прив'язані до цін на нафту з тримісячним лагом — тобто азійські покупці платитимуть більше вже з червня.
Ключовий азійський еталон для енергетичного вугілля цього місяця зріс на 13,2%. Проте це зростання блідне на тлі цінового стрибка СПГ. Головні споживачі — Китай, Індія, Японія та Південна Корея — поки спираються на значні вугільні запаси й довгострокові контракти, що певною мірою пом'якшує ситуацію.
Криза додає вагомих аргументів на користь відновлюваної енергетики. «Нещодавні шоки вкотре спростовують доцільність залежності від імпортованого викопного палива, потенційно відкриваючи більше можливостей для відновлюваних джерел», — підсумував Сем Рейнольдс з аналітичного центру Institute for Energy Economics and Financial Analysis.
Джерело: Dawn