Євростолиці відхиляють план Зеленського щодо вступу до ЄС у 2027 році
Прагнення України до прискореного вступу до Євросоюзу в рамках будь-якої мирної угоди натрапило на жорсткий опір з боку урядів ЄС, які не хочуть відкривати ящик Пандори з проблемами, що їх, на їхню думку, спричинить швидке приєднання.
Президент Зеленський прагне вступити до ЄС у 2027 році як частину мирного врегулювання, сподіваючись закріпити країну в головному політичному клубі Європи та відкрити шлях до більшого добробуту і стабільності.
Аналітики зазначають, що чіткий шлях до ЄС може бути вирішальним для президента у справі продажу будь-якої мирної угоди українцям — особливо якщо, як широко очікується, Україна не відновить контроль над усією своєю територією і не вступить до НАТО.
Проте уряди ЄС, включно з такими ваговими гравцями, як Франція та Німеччина, в приватних розмовах висловили скептицизм щодо обговорюваної реформи процесу вступу, яка мала б скоротити шлях України до членства. Reuters поспілкувався з вісьмома європейськими дипломатами та чиновниками, і більшість із них вказали на занепокоєння серед столиць ЄС цією ідеєю.
Серед їхніх побоювань — те, що Україна та інші країни не наполягатимуть на реформах, зокрема на боротьбі з корупцією, якщо вже отримають членство в блоці.
Віцепрем'єр України та головний переговорник з ЄС Тарас Качка заявив, що Київ готовий розглянути занепокоєння членів блоку, запропонувавши гарантії: систему моніторингу дотримання демократичних стандартів і перехідний період до отримання сільськогосподарських субсидій. «Це необхідно для мирного процесу, для встановлення тривалого та справедливого миру в Європі», — наголосив він.
Довгий і звивистий шлях до членства
Чинний процес приєднання до блоку — тривалий і бюрократичний навіть у простих випадках: роки детальних переговорів і правових реформ для відповідності демократичним та економічним стандартам. Кожен крок потребує схвалення всіх членів ЄС — Угорщина вже заблокувала шлях України на початковому етапі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн за закритими дверима запропонувала переосмислення процесу: країна могла б вступити до ЄС після виконання деяких мінімальних вимог — але з обмеженим доступом до фондів та участю в прийнятті рішень до виконання всіх критеріїв. Це могло б полегшити вступ України, Молдови, Чорногорії та Албанії — хоча цільова дата 1 січня 2027 року все одно залишалася б нереалістичною, оскільки всі 27 нинішніх членів мають ратифікувати будь-яке приєднання.
«Концепція зворотного розширення мертва»
Аналітики та дипломати вбачають мало зацікавленості в сміливих кроках, включно з так званим «зворотним розширенням», що дозволяє країні вступати до союзу ще до виконання всіх чинних критеріїв.
«Зростаюча підтримка популістських та антирозширювальних партій у кількох столицях змушує уряди обережно ставитися до будь-яких кроків, що могли б сприйматись як прискорення процесу, щодо якого вони ще не сформували суспільного консенсусу», — зазначила Анастасія Поцюмбан з Німецької ради із зовнішніх відносин.
«Концепція зворотного розширення мертва», — заявив один із дипломатів ЄС. — «Немає також підтримки для визначення конкретної дати вступу». Один із західноєвропейських чиновників був ще відвертіший: «Україна просто не готова і страждає від повсюдної корупції».
Фон дер Ляєн намагалась охолодити очікування й публічно: вона сказала Зеленському, що «самі по собі дати неможливі», водночас похваливши реформи країни в умовах війни.
Поступова інтеграція як реалістична альтернатива
Єврокомісія, за очікуваннями, продовжуватиме шукати шляхи для вступу Києва, доводячи, що членство зміцнило б блок у воєнному відношенні — на тлі побоювань, що наступною метою Москви може стати країна — член ЄС.
«Повний вступ протягом найближчих кількох років залишається малоймовірним», — оцінює Корина Стратулат із Центру європейської політики. «Натомість більш вірогідною видається прискорена інтеграція — доступ до єдиного ринку у сферах енергетики, цифрових технологій, транспорту — поетапна участь у програмах та політиках ЄС».
Джерело: Tol