ЄС відмовив Трампу в охороні Ормузської протоки — поки що
Вимога президента США Дональда Трампа до європейських союзників долучитися до охорони Ормузької протоки стала головною темою сьогоднішнього засідання міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі. Частина держав-членів дала зрозуміти: вони не хочуть залучати НАТО до охорони протоки, яку Іран заблокував для більшості суден у відповідь на американсько-ізраїльські бомбардування.
«Європейці не готові розгортати війська в Ормузі через те, що це автоматично включає їх до списку потенційних цілей для Ірану», — пояснив DW Чарльз Гекер з Королівського об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI).
Головний дипломат ЄС Кая Каллас на початку засідання заявила, що блок зацікавлений у збереженні протоки відкритою і «обговорює, що можна зробити з європейського боку». Однак наприкінці зустрічі вона визнала: серед держав-членів немає «бажання» розширювати морську місію ЄС до Ормузу — «наразі».
Трамп тисне на НАТО
У неділю Трамп посилив тиск на країни, що отримують енергоносії через протоку, через яку зазвичай проходить близько 20% світових поставок сирої нафти. В інтерв'ю The Financial Times він натякнув на наслідки для НАТО: «Цілком логічно, що ті, хто виграє від протоки, допоможуть гарантувати безпеку там. Якщо відповіді не буде або вона виявиться негативною, думаю, це матиме дуже негативні наслідки для майбутнього Альянсу».
За словами Гекера, це спроба Трампа втягнути європейців до американсько-ізраїльської війни проти Ірану: «Нам ще належить побачити, якого роду погрозу він висуває НАТО і як збирається її виконати. Але він робить усе можливе, щоб тиснути на країни, які хотів би залучити до конфлікту».
Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що не бачить ролі НАТО в охороні протоки й очікує від США та Ізраїлю чіткої інформації щодо їхніх цілей. Більшу гнучкість проявила Франція: президент Макрон висловив готовність сприяти безпеці протоки «після завершення найгарячішої фази конфлікту».
Енергетичний удар по Європі
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що з початку конфлікту ціни на газ зросли на 50%, на нафту — на 27%. Лише за 10 днів європейські платники податків витратили додаткові 3 мільярди євро на імпорт викопного палива. «Нинішня близькосхідна криза є різким нагадуванням про нашу структурну вразливість», — підкреслила вона.
Щоб стримати зростання цін, Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія підтримали рішення G7 про вивільнення стратегічних нафтових резервів. Міжнародне енергетичне агентство закликало вивільнити 400 мільйонів барелів.
Росія у виграші, Україна — під тиском
«Єдиним справжнім переможцем від війни проти Ірану прямо зараз є Росія», — констатував Гекер. Коли ціни на нафту сягнули 100 доларів за барель — найвищого рівня з 2022 року — Москва одразу запропонувала себе як «надійного постачальника». Трамп тимчасово пом'якшив санкції на російську нафту, зокрема надав 30-денне звільнення для Індії.
Для України конфлікт означає ще одну загрозу: ракети Patriot, які Європа купує для Києва, тепер можуть перенаправити до Перської затоки. За словами Зеленського, за перші кілька днів іранських ударів країни Затоки витратили Patriot більше, ніж Україна за чотири роки війни.
Київ запропонував державам Перської затоки свої антидронові технології. «Ідея полягає в тому, щоб знизити попит на перехоплювачі Patriot у регіоні, завдяки чому Україна зможе отримувати їх більше», — пояснив DW Рафаель Лосс з Європейської ради з міжнародних відносин. Українська промисловість має перевірений досвід боротьби з дронами типу «Шахед» — тими самими, що Іран застосовує проти сусідів.
Джерело: Dw