«Володимире, ти виграєш цю війну»

Те, що Україна переживає сьогодні, за кілька днів до початку п'ятого року війни, Фінляндія вже пережила в 1940-х роках: масований військовий напад Росії. Північна країна була змушена погодитися на територіальні поступки, але зберегла суверенітет і сьогодні є однією з найзаможніших держав світу та членом НАТО. Навіть програну війну можна зрештою виграти.

Мабуть, саме тому під час Мюнхенської конференції з безпеки тиждень тому президент України Зеленський на одній із дискусій запитав свого фінського колегу Александра Стубба, чи може той порадити, як перемогти росіян. Відповідь фіна була дещо несподіваною: «Володимире, ти виграєш цю війну».

Несподіваною ця оцінка видається насамперед тим, хто упродовж останніх місяців слухав австрійських «військових аналітиків». Їхня картина подій радше зводилася до того, що Україна практично не має шансів і лише питання часу, коли українці вичерпають сили. Проте Стубб аж ніяк не самотній у своєму оптимізмі: дивовижно багато провідних західних військових, що зібралися в Мюнхені, оцінювали становище України стримано оптимістично. Адже лише за минулі вихідні солдати Києва відвоювали понад 200 квадратних кілометрів.

Бен Ходжес, багаторічний головнокомандувач Сухопутних військ США в Європі, висловився однозначно: «Росія не може виграти цю війну». Головні аргументи: втрати росіян — лише за грудень і січень близько 60 000 осіб — поступово стають критичними; земельні здобутки Росії дедалі мізерніші; відключення комунікаційної мережі Starlink суттєво ускладнює дії московської армії; Україна має дедалі більше можливостей наносити удари вглиб російського тилу; і нарешті, Європа нещодавно виділила 90 мільярдів євро на фінансування.

Звідси виникає питання: чому Австрія — принаймні частково — дивиться на цю війну зовсім інакше? Автор припускає: тому що як у частині населення, так і серед економічних та військових еліт країни спостерігається своєрідне мовчазне порозуміння з Путіним і водночас емоційне неприйняття України.

Так, опитування інституту Market показало: приблизно третина населення вважає співпрацю з Україною надто інтенсивною, тоді як лише 13 відсотків виступають за тісніше співробітництво. Особливо виразно це проявляється серед виборців АПС (Австрійська партія свободи): близько 60 відсотків хочуть менше зближення з Україною, кожен другий бажає тіснішої співпраці з Росією.

Питання, чи виявиться Стубб правий, вирішуватиме не громадська думка в Австрії. І все ж дивно, коли значна частина населення — і еліт — очевидно відчуває потребу стояти на неправильному боці історії. Слід віддати належне федеральному уряду: в цьому питанні він не дав захопити себе настроями в країні і дотримується чіткої позиції.

Джерело: Die Presse