Вадефуль у Перській затоці: солідарність без реальної допомоги

Наскільки широко розгортається іранська війна, на власному досвіді переконується німецький міністр закордонних справ Йоганн Вадефуль. Маршрут термінового турне пролягає через Кіпр, Ізраїль, Саудівську Аравію, Об'єднані Арабські Емірати, Катар і Туреччину. Вже в Єрусалимі — сигнал тривоги: ракета або дрон летить у бік Ізраїлю, і всі терміново ховаються у бомбосховище.

В Ер-Ріяді літак змушений чекати на злітній смузі — повітряний простір над Саудівською Аравією раптово перекривається. Під час заходу на посадку в Абу-Дабі військовий A400M кілька разів виписує кола в небі: поблизу аеропорту здійнявся стовп диму від ударів дронів. З катарської Дохи Вадефуль забирає на борт три німецькі родини — повітряний простір над країною досі частково закрито.

Країни Перської затоки не нападали на Іран — але Тегеран робить цю війну їхньою. Іранський режим заблокував Ормузьку протоку, яку Вадефуль називає «артерією цього світу», і погрожує замінувати її. Судноплавний фарватер подекуди не ширший за три кілометри. Нафта, зріджений газ і добрива накопичуються в заторах — що вже зараз завдає серйозного удару по світовій економіці.

Керівництво країн затоки виглядає приголомшеним. Разом із Йорданією вони ініціювали резолюцію ООН, що засуджує блокаду протоки та іранські напади на сусідів, — Росія й Китай утрималися. Вадефуль привіз зобов'язання надати 93 мільйони євро гуманітарним організаціям — для Сирії, палестинських територій і Лівану. Але головне для нього — продемонструвати присутність: він позиціонує себе як першого європейського міністра, що відвідав регіон із початку війни.

Реальних ідей щодо мирного врегулювання чи участі у майбутніх переговорах Берлін не привіз. У деяких країнах Вадефуль пробував ледве годину. Він сам називає це «човниковою дипломатією» — хоча насправді ані пропозицій, ані важелів впливу за собою не має. Навіть ініціативи G7 щодо військового супроводу суден через Ормузьку протоку він відхиляє, наполягаючи на виключно дипломатичному вирішенні.

На тлі цього Берлін дав зрозуміти партнерам: Німеччина не надасть країнам затоки засоби протиповітряної оборони — навіть попри те, що прем'єр-міністр Італії Джорджа Мелоні розглядає можливість постачання систем ППО Кіпру та регіону. Канцлер і міністр закордонних справ наголошують: головна безпекова загроза для Європи як і раніше виходить від Росії, а Україна гостро потребує зброї та засобів ППО. Москва вже злорадіє: російські державні медіа цитують власного дипломата, який стверджує, що «Україна програє змагання за увагу США та ракети Patriot подіям на Близькому Сході». Президент Зеленський відчайдушно підтримує контакти з арабськими лідерами — намагаючись утримати увагу Заходу.

Джерело: Zeit