Українські дрони-перехоплювачі: від фронту до Перської затоки
Після початку американсько-ізраїльських ударів по Ірану до дискусії про протидронову оборону несподівано долучилась Україна. Першим ініціативу проявив британський прем'єр Кір Стармер: у неділю він оголосив, що залучить українських експертів для допомоги партнерам у Перській затоці у збитті іранських дронів. Зеленський підхопив ідею — і заявив, що Україна готова ділитися технологіями та досвідом протидронової оборони, адже Іран є ключовим постачальником зброї для Росії у війні проти України.
Контекст зрозумілий: Іран випустив по Ізраїлю та союзниках США сотні ракет і дронів типу Shahed-136 — тих самих, що тисячами застосовуються Росією проти українських міст. Країни Перської затоки збили більшість із них, але ціною значних витрат: їхня ППО спирається на дороговартісні ракетні комплекси, а ефективних і дешевих методів перехоплення снарядів вартістю менше 30 000 євро у них просто не існувало.
Саме цю нішу заповнює Україна. Близько десятка вітчизняних виробників випускають дрони-перехоплювачі вартістю від 1 000 до 5 000 доларів за одиницю. Найпоширеніший тип — стрілоподібні квадрокоптери з невеликим зарядом вибухівки, як-от модель P1-Sun виробника Skyfall. Вони ефективно знищують ударні дрони типу «Герань»: за словами головнокомандувача Сирського, у столичному регіоні перехоплювачі знищують 70% ворожих снарядів. Лише у лютому 1 500 російських дронів було збито за допомогою 6 300 перехоплювачів. Минулого року їх виготовили загалом 100 000 одиниць.
Переговори про купівлю вже ведуться. Делегації з країн Перської затоки приїздили до Києва; українські місії вирушили до Досі й Абу-Дабі. За даними Reuters, США та Катар зацікавлені, зокрема, у системах виявлення та радіоелектронної боротьби. Постачання можуть здійснюватися через британсько-українське спільне підприємство. В обмін Зеленський запропонував те, чого Україні гостро бракує: зенітні ракети PAC-3 для ППО Patriot — за тиждень іранської кампанії країни затоки витратили 800 таких ракет, більше ніж Україна отримала за всі роки війни.
За цією ініціативою — і практична, і політична логіка. Після того як США скасували безоплатну військову допомогу, Зеленський прагне позиціонувати Україну як партнера, а не прохача — перш за все в очах Трампа. Американський президент поки реагує стримано, однак українські перехоплювачі вже потрапили в ефір Fox News — хоч і під виглядом «американських технологій».
Загострення навколо «Дружби»: Орбан погрожує силою
Паралельно різко загострилась суперечка між Україною та Угорщиною. В центрі — нафтопровід «Дружба», пошкоджений російським авіаударом наприкінці січня. Орбан, який суттєво відстає в рейтингах перед квітневими парламентськими виборами, зробив протистояння з Україною та ЄС центральною темою передвиборчої кампанії. Він погрожує «силою зламати українську нафтову блокаду», відправляє власну комісію на захід України й водночас заблокував у ЄС пакет санкцій проти Росії та кредит на 90 мільярдів євро для Києва.
Зеленський відповів жорстко — і викликав засудження навіть з боку ЄС. У відповідь угорська влада затримала сімох громадян України за звинуваченням у відмиванні грошей; Київ стверджує, що йдеться про звичайних співробітників держбанку. Міністр закордонних справ Сибіга назвав арешти «державним тероризмом і рекетом». Консульству України у Будапешті відмовили у доступі до затриманих. МЗС попередило українських громадян про небезпеку перебування в Угорщині.
Коротко: переговори, тіньовий флот, полонені
Четвертий раунд тристоронніх переговорів між Україною та Росією за американського посередництва перенесено — через іранську війну Абу-Дабі відпадає як майданчик. Нового місця і дати поки не оголошено. Тим часом у четвер і п'ятницю обидві сторони обмінялися по 500 військовополонених — єдиний відчутний результат переговорного процесу на сьогодні. Уповноважений Верховної Ради Дмитро Лубінець заявив на засіданні Ради ООН, що Росія стратила щонайменше 337 українських полонених; місія ООН задокументувала 109 страт і ще 43 смерті в полоні до середини лютого 2026 року.
Російський танкер Arctic Metagaz затонув біля берегів Лівії після вибуху на борту. Росія звинуватила Україну в атаці морськими дронами; Київ офіційно не підтвердив. Судно перебувало у санкційних списках ЄС, Великої Британії та США. Бельгія тим часом затримала нафтовий танкер з імовірного тіньового флоту РФ — судно Ethera доставлено до порту Зебрюгге під заставу 10 мільйонів євро.
Джерело: Zeit