Удар по Ірану: як загибель Хаменеї змінює розклади для України
В іранському посольстві у Києві — рожево-лососевому особняку неподалік президентської адміністрації — минулого тижня відкрили книгу співчуттів на пам'ять про аятолу Алі Хаменеї, загиблого в ході американсько-ізраїльських авіаударів по Тегерану. Усередині горіли свічки й лунала скорботна музика, однак черги з бажаючих розписатися так і не виникло.
Для киян, які роками засинали під гуркіт іранських дронів-«Шахедів» у небі над головою — переданих Тегераном своєму союзнику Росії, — функціонування посольства саме по собі виглядає парадоксально. Але конфлікт на Близькому Сході, що розгортається, накладається на українські реалії куди складніше, ніж здається на перший погляд.
З одного боку, зростає інтерес до українського досвіду та технологій протидії «Шахедам»: ці ж дрони Іран тепер застосовує проти сусідів у Перській затоці. Кілька делегацій із заможних держав регіону вже відвідали Київ з інформаційними місіями, а Зеленський провів телефонні переговори з низкою лідерів країн затоки.
«Ми отримали сигнали від партнерів на Близькому Сході. Іранські «Шахеди» завдавали ударів по мирних жителях у цих країнах. Вони шукають нашу експертизу. Ми відкриті», — заявив президент України, додавши, що аналогічний запит надходить і від європейців та американців.
Зеленський також запропонував можливу угоду: відносно дешеві та гнучкі українські дрони-перехоплювачі в обмін на значно дорожчі ракети зенітного комплексу «Патріот», яких Україні хронічно бракує. Чи знайдуться охочі на таку схему — поки невідомо.
Є й інший бік. Колишній міністр оборони Олексій Рєзніков, який щойно повернувся до Києва після кількох вимушених днів в Ізраїлі — де його застала військова операція і закриття повітряного простору, — попереджає про «ризики і можливості» одночасно. «Усі зацікавлені в дронах-перехоплювачах, але ці перехоплювачі потрібні й нам. Можливо, ці країни інвестують кошти в українське виробництво — це було б добре», — сказав він.
У ширшому геополітичному вимірі Рєзніков вбачає небезпечний сигнал від американської операції: «Коли Вашингтон розпочав цю війну, Путін посміхнувся в Кремлі. Він може показати, що його доктрина «хто сильніший, той і правий» все ж таки здійсненна. Світ змінюється».
Москва поки обережно реагує на удари по своєму союзнику. Водночас затяжний конфлікт на Близькому Сході і подальше зростання цін на нафту може стати вкрай необхідним поштовхом для путінської воєнної економіки, що просідає попри жорсткі санкції. Аналітики зазначають: триваюче уповільнення економіки цього року потенційно може змусити Путіна переглянути частину воєнних цілей.
За даними американських видань із посиланням на розвідувальні джерела, Росія нібито передавала Ірану дані про розташування американських сил. Один із представників європейської розвідки поставився до цих тверджень скептично: «Росія однозначно не надсилає Ірану військову допомогу — вона намагається балансувати, щоб зберегти свої переговори зі США. Передача розвіддних про американські цілі не вписується в їхню політику такою, якою ми її бачимо».
Показово, що Київ сподівається: якщо факт передачі даних підтвердиться, це нарешті змусить адміністрацію Трампа однозначно сприймати Москву як ворога. Поки що публічна реакція Трампа зводиться до відкидання цих заяв як несуттєвих.
Тим часом українські дипломати не приховують своєї позиції щодо іранського режиму. Посол України в ПАР Олександр Щерба після запрошення підписати книгу співчуттів в іранському посольстві вирішив відповісти публічно: «Ваші лідери були співучасниками принесення нескінченного горя українським мирним жителям. Як людина, яка три роки засинала і прокидалася під завивання створених в Іраніни машин смерті в небі над Києвом та іншими українськими містами, я не можу не бажати, щоб кожен винуватець отримав по заслугах».
Джерело: Theguardian