Трамп і Зеленський провели дзвінок: Женева як крок до саміту лідерів
Президент США Дональд Трамп і президент України Володимир Зеленський провели телефонну розмову 25 лютого — знакові переговори напередодні відновлення дипломатичного процесу у Женеві, які підтвердили обидві сторони.
Дзвінок став прелюдією до ключової зустрічі 26 лютого у Швейцарії, де секретар РНБО Рустем Умєров має зустрітися зі спеціальним посланником США Стівом Віткоффом і радником Трампа Джаредом Кушнером. Женевські переговори зосередяться на «пакеті процвітання» для економічного відновлення України та мають закласти підґрунтя для потенційного тристороннього саміту за участю Росії — можливо, вже у березні.
У дописі після розмови Зеленський зазначив, що головною темою стала порядок денний майбутніх раундів дипломатії. «Ми очікуємо, що ця зустріч відкриє можливість перевести переговори на рівень лідерів», — написав він, додавши, що Трамп «підтримує цю послідовність кроків». Безпосередній саміт лідерів Зеленський назвав «єдиним способом вирішити всі складні й делікатні питання та нарешті покласти край війні».
Територія і політична воля
Виступаючи поряд із прем'єр-міністром Норвегії Юнасом Ґаром Стере, Зеленський назвав «політичну волю» і «територіальну цілісність» основними точками тертя. «Проблема — в політичній волі зупинити цю війну і в питанні територій», — заявив він. Визнаючи прагнення адміністрації Трампа до швидкого врегулювання, Зеленський висловив скептицизм щодо здатності робочих груп нижчого рівня вирішити найбільш суперечливі питання — такі прориви, за його словами, «мають виходити на рівень лідерів».
Хоча Київ дав сигнал про прагматичну готовність розглянути припинення вогню вздовж нинішніх ліній зіткнення, офіційні особи наполягають: будь-яке перемир'я повинне підкріплюватися «залізними» гарантіями безпеки з боку Вашингтона і європейських союзників. Москва тим часом продовжує вимагати, щоб Україна відмовилася від додаткових територій на сході — передусім у Донецькій області, — і ця вимога рішуче відкинута Києвом. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков поставив під сумнів доцільність саміту Путіна і Зеленського, засумнівавшись, чи пропонує нинішня позиція України реальний «шлях уперед».
«Мова тиску»
Посол України Ольга Стефанішина заявила у Вашингтоні, що дипломатія має спиратися на «тверду силу». «Мова, яку розуміють росіяни, — це не діалог і не дипломатичні зусилля, це тиск», — сказала вона, наголосивши, що санкції та опір на полі бою є єдиними дієвими важелями впливу на розрахунки Москви.
Цю думку підхопили учасники акцій у Вашингтоні минулими вихідними: кілька сотень демонстрантів зібралися біля Меморіалу Лінкольна і вирушили маршем до резиденції російського посла. Мітинг, організований «Американськими українськими активістами» (USUA), став нагадуванням про внутрішній тиск на Білий дім із вимогою «справедливого миру». «Українська діаспора продовжує чітко доносити своє послання: Україні потрібен справедливий і тривалий мир з надійними гарантіями безпеки», — заявила президент організації Надія Шапоринська. Вона застерегла від повторення «провальної моделі» Будапештського меморандуму 1994 року, коли Україна обміняла ядерний арсенал на гарантії, які Москва зрештою проігнорувала.
Республіканці закликають до «Томагавків»
Сенатор від Південної Кароліни Ліндсі Ґрем закликав постачати Україні крилаті ракети «Томагавк» для ударів по заводах із виробництва дронів і ракет у глибині Росії, наголосивши: «на цьому етапі Путін не налаштований серйозно на завершення війни». Сенатор від Канзасу Джеррі Моран підтримав ці заклики і приєднався до вимог посилити санкції, наполягаючи, що Москві не можна дозволити здобути перемогу «ані на полі бою, ані за столом переговорів». Конгресмен Дон Бейкон (Небраска) представив підтримку України як питання глобального прецеденту: передача далекобійної зброї необхідна, щоб показати — США не терпітимуть «насильницького загарбання чужих територій».
Прорив залишається примарним
Попри численні зустрічі між українськими, російськими й американськими представниками цього року, остаточний прорив залишається примарним. Прірва між вимогою Києва щодо гарантій безпеки і вимогою Москви щодо нових територій залишається величезною. Зеленський висловив готовність зустрітися з Путіним на нейтральній території — проте успіх такої зустрічі залежатиме від результатів женевських переговорів і запланованого тристороннього раунду у березні.
Зі вступом війни у п'ятий рік дипломатичний і бойовий треки продовжують йти паралельно. Головне питання — чи зможе сукупна вага міжнародного тиску і відновлення переговорів нарешті змінити траєкторію конфлікту.
Джерело: Rferl