Саміт ЄС: цінова криза та угорський ультиматум щодо України
Глави держав і урядів країн Євросоюзу зібралися в четвер у Брюсселі на перший регулярний саміт 2026 року. Головні теми — наслідки іранської війни для європейської економіки, міграційні ризики та фінансова підтримка України.
Різке зростання цін на нафту та газ спровокувало дискусію про можливі субсидії або граничні ціни на паливо. Паралельно обговорюється доцільність тимчасового призупинення зобов'язань у системі торгівлі квотами на викиди CO₂ (ETS). Однак Німеччина та ряд інших країн налаштовані вкрай скептично щодо будь-якого ринкового втручання.
Не менш гострою є тема фінансової допомоги Україні. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує позику до 90 мільярдів євро, яка мала б покрити найнагальніші потреби Києва до кінця 2027 року та дозволити країні продовжувати оборонну боротьбу проти Росії.
Умова Орбана — вирішення суперечки навколо нафтопроводу «Дружба», яким російська нафта транзитується через Білорусь та Україну до Угорщини та Словаччини. Будапешт звинувачує Київ у блокуванні відновлення роботи трубопроводу. Україна ці звинувачення відкидає, посилаючись на пошкодження через російські авіаудари. Прояснити ситуацію має незалежне розслідування за участю експертів ЄС.
Федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) різко розкритикував позицію Будапешта, заявивши в Бундестазі, що не можна зважати на одну країну, яка вдається до блокування з внутрішньополітичних міркувань напередодні квітневих парламентських виборів. Серед варіантів тиску — фінансові санкції або позбавлення Угорщини права голосу в Раді міністрів ЄС.
Окремі розбіжності тривають навколо системи торгівлі викидами (ETS). Польща та Австрія виступають за її пом'якшення, тоді як Іспанія та Швеція наполягають на збереженні в нинішньому вигляді. Міністр довкілля Німеччини Карстен Шнайдер (СДПН) висловився за помірні коригування норм безкоштовних квот для промисловості.
Джерело: Zeit