Розширення ЄС зайшло у глухий кут — і це небезпечно
Політика розширення Євросоюзу роками залишається суперечливою — і дедалі більше шкодить як самому блоку, так і країнам-кандидатам. Договір про ЄС гарантує право вступу будь-якій європейській державі, і саме така відкритість мала б бути фундаментом об'єднання, покликаного згуртувати континент.
Але коли окремі країни вже два десятиліття перебувають у статусі кандидатів — це сигнал про системний збій. Якщо перепони на шляху до Брюсселя настільки високі, що їх не здолати за ціле покоління, ЄС втрачає привабливість. Наслідки найочевидніші на Балканах, де Росія і Китай систематично заповнюють вакуум, який сам Союз створив у власному геополітичному просторі.
Диференційована інтеграція як вихід
Ідея поетапного вступу — відкриття окремих сфер до повноправного членства — була б прагматичним виходом із цього глухого кута. І вона не була б чимось принципово новим: єврозона досі не охоплює всіх членів ЄС, а винятки існують і в оборонній сфері, і в питаннях притулку та правосуддя.
Новий рівень асоційованої участі також пом'якшив би хронічну проблему права вето в Брюсселі. До такої реформи варто знайти політичну волю — насамперед у Берліні. Адже Україні необхідно запропонувати чіткі перспективи: якщо двері НАТО наразі зачинені, ЄС зобов'язаний мати альтернативу.
Джерело: Faz