Путін не прагне миру: міністр Латвії про тиск на Москву
Президент Росії Володимир Путін не демонструє щирого бажання покласти край війні в Україні — така позиція латвійської міністра закордонних справ Байби Браже, висловлена під час візиту до Вашингтона. На її думку, лише стійкий військовий та економічний тиск змусить Москву серйозно сісти за стіл переговорів.
«Ми цього не бачимо», — сказала Браже в інтерв'ю RFE/RL 26 лютого, відповідаючи на запитання про наміри Путіна. Певний технічний рівень військової взаємодії є, однак «політична воля відсутня». Кремль брав участь у кількох раундах мирних переговорів, проте жодних виразних сигналів про готовність до поступок так і не подав.
Тиск — на полі бою і за його межами
Браже підтримала підхід «мир через силу» під керівництвом Вашингтона. На її переконання, послідовний тиск на Росію — підтримка України на полі бою, санкції та інші політичні інструменти — наблизить мир. Цей тиск має включати посилення санкцій, протидію їхньому обходу, а також позбавлення Росії доходів, технологій і партнерств.
Американських переговорників вона вважає реалістами, проте наголошує: попри те, що «мир потрібен усім», Кремль досі цього не довів.
Цілі та методи Москви
Для країн східного флангу НАТО ця війна — частина ширшої закономірності. Метою Росії в Україні, за словами Браже, було підкорити країну й не допустити її перетворення на незалежну демократичну державу — що суперечить імперським амбіціям Кремля. Коли невоєнні засоби — корупція і політичний вплив через Януковича — зазнали невдачі, Москва перейшла до ескалації.
Рішення Януковича наприкінці 2013 року відмовитися від зближення з ЄС спровокувало Майдан і його втечу з країни. Незабаром Росія анексувала Крим, розпалила війну на сході й збила рейс MH17. Повномасштабне вторгнення 2022 року стало наступним кроком. Путін прорахувався — Київ не впав за кілька днів. Натомість Україна вступила в п'ятий рік війни сильнішою, більш демократичною і твердою у своїх євроатлантичних прагненнях.
Поза Україною Браже попередила: Росія здійснює кібератаки, інформаційні операції та диверсії у США, Чехії, Британії та Німеччині — аби розколоти суспільства й ускладнити урядам підтримку оборонних витрат і санкцій.
Майбутнє України — в Європі
Довгострокова траєкторія України нерозривно пов'язана з інтеграцією до Євросоюзу. Попри угорське блокування офіційного відкриття переговорів про вступ, практична робота править — Київ готується до імплементації законодавства ЄС та виконання Копенгагенських критеріїв. На заяви Лаврова про те, що ЄС не запрошували до мирних переговорів, Браже відповіла чітко: «Жодних рішень щодо ЄС без ЄС не буде».
Трансатлантичне партнерство — основа безпеки
Попри напруженість і політичні тертя, Браже охарактеризувала трансатлантичне партнерство як запоруку безпеки по обидва боки океану. Спільнота демократій, що сформувалася від часу заснування НАТО, має бути зміцнена, а не сприйматися як щось само собою зрозуміле. «Якщо щось незрозуміло — зніміть трубку і зателефонуйте один одному», — підсумувала міністр.
Джерело: Rferl