Орбан зберігає вето: Угорщина блокує мільярди для України через нафту

На саміті Євросоюзу угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан підтвердив своє вето щодо масштабної фінансової допомоги Україні. Умовою для зняття блокування він назвав відновлення поставок російської нафти через трубопровід «Дружба». За його словами, без цього угорські домогосподарства й підприємства опиняться на межі банкрутства.

Федеральний канцлер Фрідріх Мерц та інші лідери ЄС різко засудили таку позицію. Мерц нагадав, що Орбан уже погодився з планом допомоги на суму до 90 мільярдів євро на грудневому саміті. «Принцип роботи в Євросоюзі — це принцип лояльності та надійності», — заявив канцлер, наголосивши, що цього зобов'язані дотримуватися всі держави-члени.

Прем'єр Фінляндії Петтері Орпо звинуватив Орбана у використанні України як інструменту у передвиборчій кампанії перед парламентськими виборами 12 квітня. «У нас була домовленість, і я вважаю, що він нас зрадив», — сказав він. Прем'єр Бельгії Барт De Вевер визнав існування «плану Б», але деталей розкривати публічно не став.

Президент Зеленський взяв участь у саміті через відеозв'язок, однак поки що не уточнив, коли Україні критично знадобляться нові кошти від ЄС. Планована позика має покрити найнагальніші фінансові потреби країни до кінця 2027 року та підтримати її оборонну боротьбу проти Росії.

Суперечка навколо «Дружби» загострюється: Угорщина звинувачує Київ у перешкоджанні відновленню трубопроводу, тоді як Україна заперечує це, пояснюючи його непрацездатність наслідками російських авіаударів. Ситуацію має прояснити незалежна місія за участю експертів ЄС. Проте навряд чи її висновки змусять Орбана відступити — надто активно він розігрує антиукраїнську карту перед виборами.

За останніми соціологічними опитуваннями, партія Орбана поступається партії опозиційного лідера Петера Мадяра. Якщо опозиція переможе 12 квітня, нинішній саміт може стати для Орбана останнім як для чинного глави уряду. При владі він безперервно з 2010 року й наразі є найдосвідченішим керівником в Єврораді. Втім, упродовж багатьох років він далекий від позиції більшості ЄС: Угорщина вже позбулася мільярдів євро структурних фондів через порушення принципів верховенства права.

Серед інших тем саміту — ситуація навколо іранської війни та підвищення конкурентоспроможності європейської економіки. Різкий стрибок цін на нафту й газ знову підняв дискусію про субсидії та цінову стелю, проти яких заперечує Берлін. Гострі суперечки точаться і навколо системи торгівлі викидами (ETS): Польща та Австрія наполягають на пом'якшенні, тоді як Іспанія й Швеція вимагають збереження системи в чинному вигляді.

Джерело: Zeit