Норвегія тисне на Брюссель: арктичне буріння як відповідь на близькосхідну кризу
Норвегія — головний постачальник газу до Євросоюзу після відмови від російських вуглеводнів — активно лобіює право на буріння в Арктиці. Використовуючи блокування Ормузької протоки Іраном і нестабільність поставок із Близького Сходу як аргументи, Осло прагне переконати Брюссель переглянути мораторій на видобуток вуглеводнів у регіоні.
Єврокомісія наразі переглядає свою арктичну стратегію 2021 року, яка зобов'язує ЄС домагатися міжнародного мораторію на видобуток вуглеводнів в Арктиці. Норвегія, яка не є членом ЄС, використовує кожну нагоду, щоб цей задум зірвати — і консультації, що завершилися у понеділок, не стали винятком.
«Вони використовують ситуацію для тиску», — зазначає Анне Карін Сетер, керівник програми Норвезького кліматичного фонду. Трулс Гулосен, голова Норвезької асоціації охорони природи, погоджується: «З огляду на ситуацію в Україні та Ірані, налякати європейських політиків, мабуть, стало ще легше». У Брюсселі лобістський натиск вже помітили — один із європейських дипломатів зізнався AFP, що «стурбований можливими обмеженнями» і відчуває активну роботу норвезької нафтової промисловості.
Норвегія задовольняє близько третини потреб Європи в газі та енергетиці, але наразі має лише два родовища на північ від Полярного кола. У січні уряд запропонував відкрити 70 нових блоків для розвідки — більше половини з них у арктичних водах Баренцевого моря. Міністр енергетики Тер'є Осланн запевняє, що «ціни були б значно вищими» без цих вуглеводнів, і попереджає: ескалація на Близькому Сході може змусити ЄС переглянути відмову від російських нафти і газу.
Головна норвезька профспілка LO також підтримує буріння в Арктиці, наголошуючи на важливості зайнятості та безпеки в північних регіонах — зокрема як стримувального чинника проти сусідньої Росії.
Критики, однак, вказують на суперечність: нові арктичні об'єкти запрацюють лише через кілька десятиліть і не вирішать жодної поточної кризи. Генеральний секретар WWF Норвегія Кароліне Андаур нагадує: за даними Міжнародного енергетичного агентства, вже розвіданих і розроблених родовищ достатньо для задоволення попиту, сумісного з кліматичними цілями.
Особливу тривогу викликає безпековий вимір. Доповідь «Баренцеве море під загрозою» попереджає: близькість до Росії робить нові об'єкти надзвичайно вразливими. «Росія могла б відносно простими диверсіями проти газопроводів там нагорі завдати удару не лише по Норвегії, а й по всій Європі», — застерігає Анне Карін Сетер. «Ми б стали ще більш привабливою мішенню».
Єврокомісія поки запевняє, що її «позиція щодо мораторію на вуглеводні не змінилася». Проте компанія Rystad Energy вже пропонує просто виключити Баренцеве море з арктичного визначення ЄС — через відсутність льоду завдяки Гольфстриму. Переглянута стратегія має вийти у третьому кварталі, і спостерігачі побоюються поступок під тиском.
Джерело: Bfmtv