Мирні переговори щодо України зайшли в глухий кут. Можливо, у цьому винен запальний російський історик
Українські та російські переговорники описали женевські мирні переговори як «важкі» та «складну роботу». Зеленський висловився ясніше: «історичне лайно».
Президент України написав свій коментар наступного ранку після того, як дводенні переговори завершилися дещо раптово 18 лютого. Очікування від зустрічі — третьої за останній місяць за американського посередництва — від початку були невисокими: прориву, здатного зупинити конфлікт, що наступного тижня сягне чотирьох років, ніхто особливо не очікував.
Однак недипломатичний вибух Зеленського підкреслює одну з ключових причин відсутності прогресу на переговорах — і водночас нагадує про один із головних мотивів, якими Кремль виправдовував початок війни. У центрі всього цього — історик і колишній міністр культури, який очолює російську делегацію в Женеві: Владімір Медінський.
Автор бестселерів (і підозрюваний плагіатор)
Уродженець України, Медінський вивчав англійську мову та журналістику в Московському державному інституті міжнародних відносин. Пізніше він працював у прес-службі посольства Росії у Вашингтоні — в період розпаду Радянського Союзу. Повернувшись до Москви, Медінський приєднався до PR-компанії, згодом став речником Податкової поліції і в 2003 році здобув мандат депутата Державної думи.
Під час президентства Дмітрія Медвєдєва Медінський увійшов до Президентської комісії з протидії фальсифікаціям історії. Для Путіна, який роками нарікав на перекручення радянської та російської історії на Заході, Медінський виявився однодумцем.
Медінський набув скандальної слави як автор серії науково-популярних книжок з історії, що стали бестселерами, проте отримали нищівну критику авторитетних істориків. Серед найбільш скандальних його тез: пакт Молотова–Ріббентропа 1939 року «заслуговує на пам'ятник»; антисемітизм у царській Росії «сильно перебільшений»; Радянський Союз ніколи не окупував країни Балтії — він їх просто «приєднав».
У 2012 році, коли його дебютна книжка з історії «Стіна» вийшла під убивчими рецензіями, Путін призначив його міністром культури. У 2016 році група російських науковців заявила, що докторська дисертація Медінського є «пропагандистським памфлетом». Інші звинуватили його у відвертому плагіаті.
Після відходу з Міністерства культури у 2020 році Медінський увійшов до Адміністрації президента, де очолив роботу з переписування підручників з історії для мільйонів російських школярів. Нові підручники 2023 року містили виправдання вторгнення в Україну: «Захід зосередився на дестабілізації Росії. Мета не приховувалась: розчленувати Росію і взяти під контроль її ресурси».
Борець за «традиційні цінності»
Посада Медінського поставила його й на передній край культурних воєн, коли Путін взяв курс на маргіналізацію ЛГБТ+ та просування «традиційних цінностей». У 2017 році він вступив у конфлікт з одним із найвидатніших режисерів країни через балет про радянського танцівника Рудольфа Нурєєва, який відкрито говорив про свою гомосексуальність.
У 2016 році він назвав Netflix інструментом контролю над свідомістю. На панелі Валдайського клубу у 2018 році Медінський стверджував, що реп і хіп-хоп є виключно російськими видами мистецтва, а радянський поет Владімір Маяковський був «першим рапером».
Мирний переговорник
У липні 2021 року — приблизно за сім місяців до вторгнення — Кремль опублікував за підписом Путіна 5-тисячне есе «Про історичну єдність росіян і українців». Уважні спостерігачі переконані, що саме Медінський відіграв ключову роль у його підготовці.
У перші тижні після вторгнення Росія і Україна зустрілись у Стамбулі в кількох безрезультатних спробах досягти припинення вогню. Медінський брав участь у тих переговорах. Коли за президентства Трампа переговори відновились, Медінський знову очолив московську делегацію.
В останньому раунді делегацію Росії спочатку очолив директор військової розвідки (ГРУ). Делегація України — до якої входив колишній начальник ГУР Кирило Буданов — привітала більш технічний підхід. «Ми бачимо якісну зміну в складі», — сказав міністр закордонних справ Андрій Сибіга. — «Це інші люди, і псевдоісторичних лекцій більше не було».
Однак за кілька днів до 17 лютого Кремль оголосив, що Медінський повертається на чолі московської команди. Для досвідчених спостерігачів це стало сигналом: на столі переговорів знову з'явилися «політичні вимоги». Буданов заздалегідь натякнув на це: «Ми обговоримо уроки нашої історії з колегами».
Перспективи переговорів
«Історичне лайно» Зеленського було сприйняте як підтвердження, що женевські переговори таки супроводжувалися суперечками навколо історичних подій. Свій допис він доповнив випадом на адресу Путіна, стверджуючи, що знає про Росію більше, ніж Путін — про Україну.
Станом на 19 лютого залишалося незрозумілим, коли і за яких умов відбудуться нові переговори — і чи з'явиться Медінський за столом знову.
«Роль Медінського така сама, як і раніше: вдавати, що переговори йдуть, висувати вимоги й умови, нездійсненні та неприйнятні для України — тим самим демонструючи "непоступливість" Києва», — сказав Борис Бондарєв, який подав у відставку з посади дипломата РФ при ООН на знак протесту проти війни, у коментарі телеканалу «Справжній час». — «Нічого нового тут немає».
Джерело: Radio Free Europe / Radio Liberty