Майнль-Райзінґер у Києві: Штокер відмовляється і дратує господарів
Хто вирушає до Києва, той потребує терпіння. Коли міністерка закордонних справ Бяте Майнль-Райзінґер прибула в п'ятницю вранці на Київський головний вокзал, вона провела в дорозі майже 24 години.
Поїздка в нічному поїзді дає перше уявлення про становище в Україні: ночі темні — темні й холодні. Через дефіцит електроенергії, що є наслідком російських авіаударів по енергетичній інфраструктурі, у населених пунктах уздовж залізничної колії майже не світяться вогні. Здається, ніби проїжджаєш незаселеною місцевістю.
Скрутне становище країни та наближений четвертий річний день початку повномасштабного російського вторгнення — головні причини цього візиту. «Ми приїхали, щоб продемонструвати підтримку та солідарність», — сказала Бяте Майнль-Райзінґер в коментарі для «Прессе». Вона вказала на хвилю російських ударів, що спричинила гуманітарну кризу — передусім у столиці. За її словами, «смерть від холоду» загрожує пів мільйону мешканців Києва. Під час одноденного візиту вона хоче побачити все на власні очі. «Політика не може відбуватися у вежі зі слонової кістки», — зазначила Майнль-Райзінґер, яка вже вчетверте з початку свого перебування на посаді відвідала Україну.
Міністерку супроводжують Вольфґанґ Анценґрубер — урядовий координатор із відбудови — та четверо депутатів: Генріке Брандштоттер (Neos), Ернст Ґедль (ÖVP), Давід Штоґмюллер (Die Grünen) та Піа Марія Вінінґер (SPÖ).
Представника підкреслено проросійської FPÖ серед них немає. МЗС підтвердило, що «свободівців» запрошували, однак ті не вважали участь «за потрібне». «Вони воліють говорити про війну і вимагати капітуляції України з теплих і безпечних офісів у Відні», — зауважила Майнль-Райзінґер.
FPÖ обурена витратами на допомогу
Відносини між міністеркою і «свободівцями» різко загострилися. В основі суперечки — рішення федерального уряду виділити Україні три мільйони євро екстреної допомоги з Фонду допомоги у надзвичайних ситуаціях за кордоном. Ця сума є частиною бюджету фонду на 2026 рік, що становить 35 мільйонів євро загалом; «жодних додаткових витрат не передбачено». Двостороння допомога Австрії Україні наразі складає 0,2% ВВП.
Проте FPÖ продовжує роздмухувати цю тему. Гуманітарна допомога під час економічної кризи — ще й для країни, що є для партії ідеологічною мішенню. FPÖ вимагає припинити будь-яке гуманітарне фінансування України. Нещодавно лідер партії Герберт Кікль на «Попільній середі» — традиційному партійному заході — дозволив собі зневажливі й мізогінні висловлювання на адресу Майнль-Райзінґер.
Загадка із відмовою Штокера
Крім FPÖ, у Києві бракувало ще однієї особи: федерального канцлера Крістіана Штокера. Спочатку саме Штокер мав стати найпомітнішим австрійським гостем у Києві та очолити делегацію. Однак федеральна канцелярія відмовилася від участі за кілька днів до поїздки — офіційно «через розклад», без додаткових пояснень.
Раптова відмова Штокера викликала роздратування й домисли на українській стороні. У Києві давно сподівалися на його візит: канцлер залишається серед найвищих посадовців Австрії, які ще жодного разу не відвідали Україну. Федеральний президент Александер ван дер Беллен побував у Києві у лютому 2023 року. Раніше колишній канцлер Карл Неґаммер використав Київ у квітні 2022 року як стартовий майданчик для свого суперечливого візиту до Кремля.
У нинішньому випадку підготовка, здавалося, йшла добре: після скасування запланованої зустрічі Штокера й Зеленського в Давосі наприкінці січня канцлер поговорив із президентом України по телефону. Після цього Штокер оголосив у мережі X, що з радістю «незабаром» відвідає Україну. Однак у вихідні його кабінет несподівано повідомив, що поїздку перенесено.
Чи пов'язана відмова Штокера з нещодавньою критикою з боку FPÖ? Чи не хотів канцлер опинятися під перехресним вогнем? У федеральній канцелярії це заперечують: внутрішньополітичного підтексту немає, запевнила прессекретарка Штокера Клодія Тюрчер.
Джерело: Die Presse