«Маркус Ланц»: дві великі помилки Німеччини щодо України
Цьому не хотіли вірити, а тодішня міністр закордонних справ Анналена Бербок потім говорила про «пробудження у новому світі». Захід, і перш за все Німеччина, проігнорували провісники російського вторгнення в Україну, що сталося 24 лютого 2022 року. Ця помилка стала головною темою ток-шоу Маркуса Ланца у четвер на ZDF, і вона була пов'язана з другою хибною оцінкою: невірою у здатність українців чинити опір.
Вольфганг Шмідт (СДПН), глава Відомства федерального канцлера при Олафі Шольці, розповів про перші сигнали зі США ще в листопаді 2021 року: масування російських військ, підготовка запасів крові та нанесення розпізнавальних знаків «свій-чужий» на військову техніку. Все це були ознаки вторгнення. Проте в Берліні ніхто в це не вірив, попри власні дані. «Ми попросили Федеральну розвідувальну службу (BND) підготувати чек-лист ознак вторгнення. Там усі пункти були позначені зеленим», — згадував Шмідт.
Шмідт запитує: відколи шеф розвідки летить у зону бойових дій?
Директор BND Бруно Каль незадовго до вторгнення — 23 лютого — прилетів до Києва, і в його нотатках стояло запитання, як «уникнути ескалації на лінії конфлікту». «Який шеф розвідки летить у зону бойових дій?» — риторично запитав Шмідт.
Але в непоінформованості були не лише німці: і президент Зеленський на Мюнхенській конференції з безпеки на початку лютого нібито давав зрозуміти в двосторонніх розмовах, що не вірить у російський напад. Репортер Bild Пол Ронцгаймер зауважив, що лише мер Києва Віталій Кличко, схоже, на підставі власних даних зі США застерігав і вигукував: «Нам треба більше готуватися!»
Думки про партизанську армію
Коли вторгнення все ж таки почалося, президент Зеленський залишився в столиці й не втік: «Цього йому українці ніколи не забудуть». Сотні російських шпигунів були в Києві, Зеленський перебував у списку на знищення. Після вторгнення росіян Захід також опинився в розгубленості. Британці, за словами воєнного експерта Георга Масколо, обмірковували оснащення української армії як «групи опору» — тобто партизанів. Вважалося, що за 48–96 годин війна завершиться перемогою росіян, а BND повідомляв, що Зеленський «ще не готовий до капітуляції».
Поставки зброї з Німеччини навіть не розглядалися. «Але і Емманюель Макрон, і Борис Джонсон не хотіли надсилати зброю, і це в ретроспективі було помилкою», — сказав Шмідт. Тоді Берлін заблокував бажану поставку снайперських гвинтівок, дотримуючись принципу не постачати зброю в кризові чи воєнні зони. «Ми також не хотіли давати Путіну приводу», — сказав Шмідт.
У режимі кризи
Рішучість до опору, таким чином, була недооцінена. Проте політологиня Ульріке Франке нагадала, що відбиття Російської армії аж ніяк не було само собою зрозумілим. «Це трималося на волосині». Переломним моментом стала атака на 60-кілометровий конвой росіян за допомогою турецьких дронів, під час якої «росіяни повелися доволі безглуздо».
«Катастрофічна ситуація в Києві»
Кореспондент ZDF Катрін Айгендорфер, яка вийшла на зв'язок із Києва при мінус десяти градусах, повідомила: «За чотири роки я ще жодного разу не переживала такої катастрофічної ситуації, як зараз». Ще 1100 будинків залишаються без тепла та світла, люди розбивають намети у своїх квартирах і проводять день в організації виживання. «Але рішучість залишається — українці продовжуватимуть захищатися».
На думку Масколо, санкції проти Росії досі надто м'які. У розібраних в Україні російських дронах досі знаходять компоненти з Японії, Південної Кореї, США та європейських країн. Технологічний розвиток прискорюється: кожні два місяці системи змінюються або оновлюються, вже досягнуто шостого або сьомого покоління. Наразі Україна використовує дрони, керовані за допомогою кількакілометрових оптоволоконних кабелів, — їх неможливо заглушити електронними засобами.
Щодо переговорного шляху до миру Франке висловила скептицизм. У Женеві обговорюються лише деталі, а великі питання залишаються осторонь. «Я побоююся, що війна не завершиться так скоро», — сказала політологиня. Втім, у питаннях України та Росії помилялися вже не раз.
Джерело: Berliner Morgenpost
