Democracy Digest: Орбан їде до Вашингтона і отримує схвалення Трампа
Balkan Insight | 20 лютого 2026
Кілька політиків із країн Центрально-Східної Європи відвідали Вашингтон, щоб взяти участь в установчому засіданні «Ради миру» Дональда Трампа в нещодавно перейменованому Інституті миру імені Дональда Дж. Трампа. Білий дім офіційно запросив 50 країн приєднатися до Ради миру, з яких наразі підписалися 26. Представників країн ЄС серед них одиниці. Серед членів Ради від Європи — переважно зі східної її частини: Угорщина, Болгарія, Косово та Туреччина.
Прем'єр Угорщини Віктор Орбан взяв участь особисто — можливо, щоб пролобіювати візит Трампа до Будапешта напередодні виборів 12 квітня. Він отримав від Трампа пряме схвалення: «Мені не положено підтримувати кандидатів, але я роблю це, коли мені хтось подобається. Я підтримую іноземних лідерів, включно з Віктором Орбаном». На заході також були присутні прем'єр-міністр Албанії Еді Рама, президент Румунії Нікушор Дан і комісар ЄС у справах Середземномор'я Дубравка Шуіца — як «спостерігачі». Трамп назвав Раду миру «найважливішим міжнародним органом в історії» та повідомив, що країни внесли 7 млрд доларів до фонду відбудови Гази, до яких США додали ще 10 млрд.
Чехія намагається визначитися з позицією. Прем'єр Андрей Бабіш заявив, що Прага не розглядає можливості вступу, проте направив міністра закордонних справ Петра Мацінку як «спостерігача» — так само, як і Італія. Поява Мацінки на Мюнхенській конференції з безпеки, де він дискутував із Гілларі Клінтон, мала резонанс у MAGA-колах. Трамп написав у Truth Social, похваливши його: «Відмінна робота в дискусії з Гілларі Клінтон». Опозиційні партії назвали поїздку «непотрібним візитом найганебнішого міністра закордонних справ в історії Чехії».
Угорщина і Словаччина звинувачують Україну в зупинці трубопроводу, який підірвала Росія
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто оголосив, що Угорщина призупиняє експорт дизельного палива до України доти, доки Київ не відновить постачання російської нафти через «Дружбу». Постачання нафти було зупинено в кінці січня після того, як трубопровід був, за повідомленнями, уражений під час російського дронового удару. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга опублікував фото палаючого трубопроводу, зазначивши, що це «цілеспрямований російський удар 27 січня», і що Угорщина не висловила Росії жодного протесту. Угорщина отримує понад 90% нафти з Росії. Україна ж імпортує з Угорщини лише близько 0,1% дизельного палива — цифру, яку угорський уряд ретельно уникав у своїх заявах. MOL повідомив, що Угорщина має 90-денний запас нафти; уряд звернувся до хорватського трубопроводу «Адрія» як до альтернативи.
Словаччина оголосила режим нафтової надзвичайної ситуації. Нафтопереробний завод Slovnaft використає 250 000 тонн з державних резервів приблизно на один місяць. Прем'єр Роберт Фіцо назвав ситуацію можливим «політичним шантажем», поставив під сумнів версію України про пошкодження і попередив, що Словаччина може припинити експорт електроенергії до України. Він також планує звернутися із запитом про направлення місії ЄС зі спостереження. Транспортування через «Адрію» приблизно вп'ятеро дорожче, ніж через «Дружбу». Хорватські чиновники закликали країни ЄС повністю відмовитися від російської нафти, стверджуючи, що вона лише фінансує війну Росії в Україні.
Перший польський єпископ постає перед судом за приховування сексуальних зловживань; нові підозрювані акти саботажу
Єпископ Тарнувської дієцезії Анджей Єж став першим католицьким єпископом у Польщі, що постав перед судом через нібито несвоєчасне повідомлення про сексуальні зловживання з боку священиків. Прокурори стверджують, що церковна влада мала достовірну інформацію про злочини проти неповнолітніх, але занадто пізно повідомила правоохоронні органи. Єпископ наполягає, що діяв відповідно до канонічного та цивільного права. Спеціальна церковна комісія в дієцезії Сосновець також повідомила про щонайменше 50 неповнолітніх, яких зазнали жорстокого поводження з боку осіб, пов'язаних із католицькими установами, назвавши 29 підозрюваних злочинців.
У Польщі продовжують виявлятися нові підозрювані акти саботажу. 25-річний громадянин Молдови був затриманий на залізничній станції в Пулавах після того, як активував аварійні гальма на цистернах з дизельним паливом. Він частково визнав свою причетність і йому пред'явлено звинувачення у створенні безпосередньої загрози вибуху. Окремий інцидент на прикордонному переході Долгобичів–Україна: у громадянина Естонії виявили неактивну гранату, що спричинило евакуацію близько 19 осіб.
Рубіо підтримує Орбана під час візиту до Будапешта
Держсекретар США Марко Рубіо відвідав Будапешт 15–16 лютого і підтримав прем'єра Орбана напередодні квітневих виборів. «Президент Дональд Трамп глибоко зацікавлений у вашому успіху, бо ваш успіх — це наш успіх», — сказав Рубіо. Візит не завершився новими угодами чи підтвердженим візитом Трампа. Орбан заявив, що Трамп «заборгував» йому цей візит. Fidesz будує виборчу кампанію навколо образу Орбана як світового державного діяча зі зв'язками з Трампом, Сі Цзіньпіном і Путіним. Орбан повідомив про підписання угод у сфері енергетики (нафта, газ, ядерна), не деталізуючи їх. Ймовірно, йдеться про рамкову ядерну угоду, що підтверджує вже наявну угоду Westinghouse щодо першого блоку АЕС «Пакш» в Угорщині.
Прем'єр Словаччини посилює атаку на НУО після поразки в суді
Після того як Конституційний суд Словаччини визнав закон про нові зобов'язання для НУО неконституційним, прем'єр Фіцо представив новий урядовий указ, що доручає посилити перевірки НУО через кілька державних органів — податкові органи, інспекції праці та відомства з державних закупівель. Критики вбачають у цьому перехід від законодавчого тиску до адміністративного контролю, що поглиблює занепокоєння щодо демократичних стандартів у Словаччині. Конституційний суд попереджав, що відхилений закон загрожував утисками НУО та міг відлякати донорів, зобов'язавши розкривати персональні дані.
Новий міністр навколишнього середовища Чехії
Після місяців суперечок — «Моторист» наполягав на своєму почесному голові Філіпі Туреку, якого переслідували скандали, — партія висунула Ігора Червени, маловідомого депутата. Президент Петр Павел підтвердив, що офіційно призначить Червени міністром навколишнього середовища в понеділок. Червени має досвід у сфері IT та цифровізації, має ступінь магістра медіа та бібліотекознавства Карлового університету. Його позиції — критика «бездушної зеленої ідеології» та визначення своєї місії як «повернення чеської промисловості на ноги» — викликають побоювання щодо згортання кліматичних амбіцій Чехії.
Джерело: Balkan Insight