Аналітики бачать «заморожені» перспективи миру напередодні п'ятого року війни
Із наближенням четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії конфлікт дедалі більше визначається затверділими позиціями й структурними обмеженнями, що залишають мало простору для переговорного прориву, зазначають колишні американські дипломати та аналітики.
Головна перешкода — не брак дипломатичних контактів, а небажання Москви переглядати свої воєнні цілі.
Курт Волкер, спецпредставник США з питань України за першої каденції Трампа: «Росія не веде переговори сумлінно і не має наміру завершувати війну за нинішніх умов. Ці переговори нікуди не приведуть». Волкер вважає, що для змістовних переговорів потрібна принципова зміна стимулів для Кремля — посилення міжнародного тиску або зниження військового потенціалу. «Формат не має значення — важливий зміст», — сказав він, запропонувавши вторинні санкції або розширення поставок зброї.
Джеймс Гілмор, посол США при ОБСЄ за Трампа: «Цілі Росії та України настільки діаметрально протилежні, що розраховувати на прорив нереалістично». Обидва відкинули пропозиції щодо поступки Києвом територіями, назвавши це «поганою основою для завершення конфлікту».
Дипломатичний тупик
Женевські переговори цього тижня не змогли подолати розбіжності щодо території та безпекових гарантій. Зеленський заявив, що військові переговорники погодились на потенційні механізми моніторингу перемир'я — якщо з'явиться політична воля. Але ключові суперечки, зокрема територіальні вимоги Росії, залишаються невирішеними.
Російський переговорник Володимир Медінський назвав переговори «складними, але діловими». Зеленський різко відреагував, вказавши, що Медінський вносив спірні історичні інтерпретації. Сторони домовилися лише продовжувати переговори; дата наступного раунду не визначена.
Тим часом безперервні російські удари по українській інфраструктурі підкреслюють розрив між дипломатією і реальністю на полі бою.
Структурні обмеження
Джордж Бібі, колишній фахівець ЦРУ з Росії (Інститут Квінсі): скорочення населення України та обмежене виробництво зброї стримують тривалу війну без глибшого залучення Заходу. Навіть якщо Росія закріпиться на окупованих територіях, вона стикнеться з більшим і згуртованішим НАТО — стратегічний виклик, який тактичні успіхи на полі бою не вирішують.
Зростаючі витрати з часом можуть створити стимули до компромісу, але переговори, ймовірно, будуть тривалими і потребуватимуть інноваційних безпекових механізмів, наприклад європейських гарантій без членства в НАТО.
Джон Міршаймер (Університет Чикаго): наполягання Москви на нейтралітеті України відображає екзистенційну загрозу розширення НАТО в кремлівських розрахунках. «Без відмови Росії від цих ключових позицій змістовні переговори залишаються ілюзорними».
Розрахунки Москви
Аналітики сходяться: траєкторія до миру залежить від рішень Москви. Поки Росія не змінить курс або не зіткнеться з різко зростаючими витратами, дипломатичний прогрес, ймовірно, обмежиться технічними домовленостями на кшталт обмежених механізмів перемир'я, а не комплексним політичним врегулюванням.
Американський чиновник, який побажав залишитися анонімним, заявив 20 лютого: «Хоча виклики очевидні, ми залишаємося відданими пошуку всіх можливих шляхів. Зусилля для знаходження спільної мови триватимуть, навіть якщо прогрес повільний і складний».
Джерело: RFE/RL