Єдина армія для Європи: між ідеєю Плевена та реаліями 2025 року
Ідея загальноєвропейської армії існує вже 75 років — і досі залишається нереалізованою. Але після початку повномасштабного вторгнення в Україні та повернення Трампа до Білого дому дискусія відновилась із новою силою.
Її витоки сягають 1950 року: тодішній прем'єр-міністр Франції Рене Плевен запропонував заснувати «єдину європейську армію» з наднаціональним командуванням, спільним озброєнням і фінансуванням. Задум провалився — Європейське оборонне співтовариство так і не було створено. Проте концепція не зникла: вона повертається щоразу, коли безпекова ситуація на континенті загострюється.
Нині головними каталізаторами стали геополітичні рішення адміністрації Трампа та зростаюча напруга між Європою і США. На Всесвітньому економічному форумі в Давосі Єврокомісар з питань оборони та космосу Андріус Кубілюс закликав сформувати сили, здатні «воювати як Європа». «Наша проблема — відсутність єдності», — підкреслив він. Натомість віцепрезидент Єврокомісії Кая Каллас висловилась стриманіше: вона не бачить сенсу в «окремій європейській армії» на противагу національним збройним силам.
Дослідження CSIS (лютий 2025 року) окреслює перспективу, але без ілюзій: Європі варто серйозно замислитись над спільними силами, здатними замінити США у захисті континенту. Проте, найімовірніше, вони мали б «гібридний» характер — без єдиної командної вертикалі. Автор доповіді Макс Берґман попереджає: нині європейські армії «заточені на взаємодію зі США», а не між собою, тому у випадку реального конфлікту загальноєвропейська відповідь виявилась би «вкрай хаотичною».
Суспільна підтримка ідеї при цьому зростає. За даними Євробарометра (осінь 2025 року), 79% громадян ЄС підтримують спільну оборонну та безпекову політику — другий найвищий показник з 2004 року.
Частина лідерів робить ставку не на нові структури, а на зміцнення європейського стовпа НАТО. Президент Фінляндії Александер Стубб переконаний, що це цілком сумісне з розвитком власної оборонної промисловості. Депутат Жан-Луї Тьєріо, який підготував доповідь про європейську промислову оборонну стратегію, характеризує зрушення як «повільні, але реальні». Шлях до інтеграції — довгий, декларацій більше, ніж результатів. Але напрям, схоже, визначено.
Джерело: Bfmtv