Рожеві нігті й гвинтівка: як фінські жінки готуються до війни
Зі свіжим манікюром — довгими рожевими нігтями — Ніколь вставляє черговий магазин і заряджає гвинтівку. Поправляє навушники-антифони, лягає й займає позицію за AK15. Перший постріл не досягає мішені за сто метрів, але другий відлунує гучним брязкотом — і далі вона б'є влучно знову й знову.
Того ж ранку Ніколь Сан-Хуан, 35 років, прибігла на стрільбище в регіоні Канта-Гяме у Фінляндії з пухнастими іграшками Діснею на рюкзаку і блискучою рамкою зі своїм фото з хлопцем. Її тендітна постать різко контрастує з широкоплечими бородатими чоловіками в камуфляжі. Але Ніколь — аж ніяк не виняток. Відтоді як у лютому 2022 року Росія вторглась в Україну, дедалі більше фінських жінок вчаться стріляти й знайомляться зі стрілецькою зброєю.
«Перше запитання, яке нам ставили: як я можу допомогти? Що я можу зробити?» — розповідає Суві Аксела, менеджерка з комунікацій Жіночої асоціації цивільної готовності Фінляндії (Naisten Valmiusliitto). Друге запитання було невідворотним: де можна навчитися стріляти?
Ніколь вступила до організації «Вантаські резервісти» невдовзі після початку повномасштабного вторгнення. «Коли почалася війна в Україні, я бачила образи жінок — тих, що тікали, беззахисних. Я зрозуміла: можу опинитися в такій ситуації сама, а жодних навичок у мене немає», — каже вона. Тепер вона регулярно тренується й набирає години, необхідні для отримання ліцензії на власну зброю. «Я вважаю, що жінці, як я, важливо вміти захистити себе у найгіршому випадку».
Наприкінці 2021 року «Вантаські резервісти» нараховували близько 950 членів. Сьогодні їх 2 312, із яких приблизно 170 — жінки. Попереднього п'ятничного вечора 25 жінок-резервісток зібрались на неформальний «дівочий вечір» — їли торт, ходили в сауну й обговорювали зброю.
Фінляндія має спільний кордон з Росією завдовжки 1 343 кілометри і зберігає болісну пам'ять про «Зимову війну» 1939–1940 років — коли країна втратила частину своїх територій на користь Радянського Союзу. Перед лицем ворожого сусіда — загроза якого набула різких обрисів після анексії Криму у 2014-му та масштабного вторгнення у 2022-му — уряд розробив стратегію «комплексної безпеки»: відповідальність за оборону лежить на всіх ланках суспільства. «Ми наголошуємо на ролі кожної людини як суб'єкта безпеки», — пояснює підполковниця Аннукка Юліваара з урядового комітету безпеки.
Naisten Valmiusliitto не займається вогнепальною зброєю, але проводить курси з першої допомоги, польового харчування, їзди бездоріжжям та виживання — нерідко з нічлігом у лісі. Після вторгнення попит виявився настільки великим, що під час набору на перші курси онлайн-система впала: у черзі стояло 800 жінок. Сьогодні місця розбирають за хвилину.
Національна асоціація оборонної підготовки (MPK) у 2021 році зафіксувала 48 000 навчальних днів; у 2025-му — близько 149 000, із яких понад 32 000 припали на жінок. За оцінками директора з навчання Карі Пьєтілайнена, торік на цивільних курсах було зроблено близько мільйона пострілів.
Завдяки усталеній культурі полювання та спортивної стрільби Фінляндія має найвищий рівень озброєності серед країн ЄС. У країні зареєстровано близько 1,5 мільйона одиниць вогнепальної зброї при населенні трохи більше 5,6 мільйона осіб. Кількість стрільбищ планують збільшити з 670 до тисячі.
Опитування наприкінці 2025 року показало: 80 відсотків фінів готові взяти участь у заходах із національної оборони в разі нападу. «Чому ми хочемо захищати цю країну? Тому що це наш дім і ми його любимо. Це у нас в крові», — каже Аксела.
Ніколь народилася в Німеччині у сім'ї вихідців із Філіппін, але виросла у Фінляндії. «Я хочу захищати свою країну, — каже вона. — У мене іммігрантське коріння, але те, що ми тут маємо, — це щось особливе». Гелена Лаасйорві з Мянтсяла, ще одна членкиня «Вантаських резервістів», також не вагається: «Ми хочемо миру. Але якщо виникне ситуація з Росією — ми знаємо, що робити».
Джерело: The-Independent