Ролі помінялися: Україна ділиться з США досвідом боротьби з Shahed
Упродовж років США підтримували Україну зброєю, фінансами та військовою експертизою. Але з початком американсько-іранського конфлікту ролі несподівано помінялися — принаймні у питанні дронів Shahed. Саме з цими камікадзе-дронами, що тероризують країни Перської затоки, Україна має багаторічний бойовий досвід. Тепер Вашингтон попросив Київ поділитися ним.
«Ми отримали запит від Сполучених Штатів щодо надання конкретної підтримки на Близькому Сході для захисту від Shahed», — написав президент Зеленський в мережі X. За його словами, він наказав виділити «необхідні засоби» та українських фахівців. В обмін Київ розраховує на постачання ракет для систем протиповітряної оборони — вони вкрай потрібні для знищення російських крилатих і балістичних ракет.
Shahed 136 — офіційна назва далекобійної версії дрона — при орієнтовній вартості виробництва 50 000 доларів дістав серед оборонних експертів прізвисько «крилата ракета для бідних». Дальність польоту — до 2500 кілометрів, бойова головка — від 30 до 50 кілограмів. Дрон розганяється до 185 км/год, летить на малій висоті по заздалегідь запрограмованих маршрутах, щоб уникнути радарного виявлення.
Справжня сила Shahed — у масованому застосуванні. Рій із кількох сотень дронів здатен перевантажити навіть найсучаснішу систему ППО. Не менш відчутний і психологічний ефект від характерного гулу цих машин. За даними The Guardian, серед приблизно тисячи дронів, що атакували Дубай, Кувейт і Катар, переважну більшість становили саме Shahed. Вірусні відео з Бахрейну фіксують влучання V-подібного дрона в хмарочос і ураження радарної установки. Британська військова база на Кіпрі також, схоже, зазнала атаки дронів цього типу — імовірно, запущених із Лівану.
Росія давно освоїла цю зброю: вона виробляє власну версію під назвою «Герань», а також меншу модифікацію — «Гербера». Після початкових іранських поставок Москва отримала конструкторську документацію і збудувала власний завод. Американські військові нещодавно визнали, що вивчали ці дрони як взірець для розробки своїх моделей. У ході війни в Україні Shahed зазнав технічних удосконалень: дрони отримали дистанційне керування через камеру, нові антени та навігаційні системи з підвищеною стійкістю до радіоелектронних перешкод, а також потужніші бойові головки.
Росія нерідко поєднує масовані атаки сотнями Shahed із меншою кількістю ракет — намагаючись вичерпати ресурси українського ППО. Схожу тактику застосовує й Іран на Близькому Сході, зберігаючи запаси балістичних ракет у резерві й чекаючи, доки перехоплювачі атакованих країн не закінчаться. Дефіцит дронів Тегерану при цьому не загрожує: за наявними даними, країна виробляє до 5000 одиниць на місяць.
Джерело: Morgenpost