Небезпечне небо: ракети та дрони загрожують цивільній авіації
Пілоти авіаліній стикаються з дедалі більшими загрозами — від вторгнень безпілотників до маршрутів, стиснутих через збройні конфлікти. Американсько-ізраїльські удари по Ірану зробили небо ще небезпечнішим і посилили тиск на тих, хто крізь нього пролітає.
Спалах війни на Близькому Сході вивів у небо над деякими з найжвавіших аеропортів світу сотні балістичних ракет і ударних безпілотників. Відповідь Тегерана включала удари по аеропортах і призупинення десятків рейсів — від Дубая до Абу-Дабі. Тисячі пасажирів, що опинилися в пастці, дочекалися лише поодиноких рятувальних вильотів.
Reuters поспілкувалося з вісьмома пілотами та понад шістьма авіаційними й безпековими експертами. Їхній висновок: нагромадження конфліктів — від України до Афганістану й Ізраїлю — збільшило тягар на пілотів, змушуючи їх працювати в умовах повітряного простору, що скорочується, та при дедалі ширшому застосуванні військових безпілотників далеко від зон бойових дій.
«Ми не військові льотчики. Нас не навчали протидіяти таким загрозам у повітрі», — заявила Таня Гартер, пілот із досвідом роботи на Близькому Сході та президент Європейської асоціації пілотів цивільної авіації. За її словами, нинішня криза — лише остання з низки загроз безпеці, з якими галузь стикалася роками. Пілоти відчувають «страх і тривогу», а авіакомпанії дедалі частіше запроваджують програми взаємопідтримки.
Безпека повітряного простору погіршилася за останні два з половиною роки через поєднання GPS-спуфінгу — зловмисного введення літаків в оману щодо місцезнаходження — та збільшення кількості ракет і дронів. У четвер рейс Air France, що мав евакуювати громадян Франції з ОАЕ, був змушений повернутися через ракетний обстріл. У п'ятницю пілот Lufthansa перенаправив рейс із Ер-Ріяда до Каїра через загрози регіональній безпеці.
Вищий ешелон як захист від ракет
Голова органу цивільної авіації Лівану зазначив, що місцеві пілоти вже звикли до надзвичайних ситуацій — але ескалація швидко поставила їхні навички на перевірку. Відеозапис від 5 березня зафіксував злітаючі з бейрутського аеропорту літаки на тлі диму над містом.
«Пілоти Близького Сходу завжди стикалися з кризами, тому з самого початку ми навчалися долати будь-які перешкоди», — сказав капітан Мухаммед Азіз, генеральний директор управління цивільної авіації Лівану. «Ніхто не може гарантувати вам, що аеропорт бомбитимуть чи не бомбитимуть».
Один із пілотів Middle East Airlines із десятирічним досвідом розповів, що маршрути до Бейрута ускладнилися: переносні зенітні комплекси в Лівані мають дальність до 15 000 футів, тому пілоти набирають висоту, щоб вийти за межи зони ураження, а літаки беруть додатковий запас палива на випадок відхилення від курсу. Попри це, більшість ударів відбувається достатньо далеко, щоб не становити безпосередньої небезпеки. «На борту ти настільки зайнятий — стежиш, чи є дозвіл на посадку, чи все в порядку, — що не маєш часу обробляти емоції щодо того, що відбувається за бортом», — зазначив він.
Безпілотники порушують роботу європейських аеропортів
Ризики не обмежуються Близьким Сходом. Після вторгнення Росії в Україну у 2022 році дрони стали ключовою зброєю для обох сторін. Аеропорти від Стокгольма до Мюнхена зіткнулися зі збоями через безпілотники — підозрюється, хоча й не підтверджено, що пов'язані з конфліктом.
Авіаційний капітан Крістіан фон Д'Аге, комерційний пілот з 15-річним стажем і голова Асоціації пілотів авіаліній Данії, серйозно стурбований новою загрозою. «Безпілотники важко виявити. Ми можемо їх побачити в повітрі, але вони дуже маленькі. Тож рано чи пізно щось трапиться». Влучення дрона в двигуни може спричинити повне знеструмлення, а пошкодження крил — порушити здатність повітряного судна маневрувати.
Більшість зареєстрованих літаків випромінюють сигнал через транспондер, однак безпілотники цього не роблять, залишаючи пілотів у невіданні. Звичайні радари аеропортів з трудом фіксують дрони, а спеціалізовані системи зазвичай перебувають у розпорядженні силових структур. Компанія Dedrone повідомила, що у 2025 році в США вже зафіксовано понад 1,2 мільйона порушень правил польотів дронами.
«Мало що можна зробити»
Аеропорти можуть використовувати радари, частотні сенсори та засоби радіоелектронного придушення для боротьби з безпілотниками. Однак міркування безпеки не дозволяють збивати дрони. Тім Фрібе, авіадиспетчер у Німеччині та віцепрезидент Координаційного органу профспілок авіадиспетчерів Європи, назвав безпілотники «загрозою, що зростає». «Наразі ми маємо лише доповіді — повідомлення пілотів або інколи диспетчери самі помічають дрони. Проблема в тому, що мало що можна зробити, окрім як закрити аеропорт».
Моріц Бургер, комерційний пілот із Німеччини, пригадав момент перед посадкою в одному з європейських аеропортів: «Я дивився у вікно, і раптом з'явився якийсь об'єкт, що пройшов прямо під нашим літаком. Ми бачили його секунду, максимум дві». За його словами, на ухильний маневр просто не залишається часу. «Коли трапляється таке зближення, часу на реакцію немає. Тому нереалістично очікувати, що пілоти зможуть облетіти такий об'єкт. Ми практично нічого не можемо зробити».
Джерело: Dawn