Зламані камери безпеки стають зброєю наведення в сучасних конфліктах
Упродовж десятиліть супутники, дрони та людські агенти були основою військової розвідки. Проте дешеві й погано захищені споживчі камери безпеки відкрили новий фронт: армії навчилися зламувати вуличне відеоспостереження, перетворюючи цивільну інфраструктуру на інструмент наведення ударів.
Тель-авівська компанія з кібербезпеки Check Point опублікувала дослідження, що описує сотні спроб злому споживчих камер на Близькому Сході. Більшість із них збіглася з ракетними та дроновими ударами Ірану по цілях в Ізраїлі, Катарі та на Кіпрі. Частину атак компанія приписує хакерській групі, пов'язаній з іранською розвідкою.
Водночас Financial Times повідомила, що ізраїльські військові отримали доступ до «практично всіх» дорожніх камер у Тегерані — спільно з ЦРУ вони використали їх для наведення авіаудару, що вбив аятолу Алі Хаменеї. «Ми знали Тегеран так само добре, як знаємо Єрусалим», — розповіло розвідувальне джерело виданню FT.
«Злом камер став частиною тактичного посібника для військових дій, — каже Сергій Шикевич із Check Point. — Ви отримуєте пряму видимість без дорогих засобів на кшталт супутників, і часто з кращою роздільною здатністю. Спробувати це тепер є само собою зрозумілим кроком — бо це легко і дає дуже хорошу віддачу».
Check Point виявила п'ять вразливостей у камерах Hikvision та Dahua, які дозволяли їх повністю захопити. Жодна з них не є складною — усі були виправлені роками раніше, але власники рідко встановлюють оновлення. Спроби злому були сконцентровані на 28 лютого та 1 березня — саме тоді, коли США та Ізраїль розпочинали удари по Ірану. Атаки пов'язують з трьома іранськими угрупованнями, серед яких — Handala, що діє в інтересах Міністерства розвідки Ірану.
В Україні ця тактика застосовується вже роками. Росія зламувала камери в Києві для коригування ударів по критичній інфраструктурі й системах ППО. Своєю чергою українські хактивісти з угруповання One Fist отримали урядове визнання за злом камер для спостереження за переміщенням російської техніки через Керченський міст.
«Переваги цивільної мережі камер — це присутність і вартість, — каже дослідник оборони Пітер В. Сінґер. — Противник вже зробив роботу за вас: розмістив камери по всьому місту». Дослідник з кібербезпеки Бо Вудс попереджає, що проблема системна: ні виробник камери, ні її власник не є жертвою, тому жертва не контролює інструмент у руках ворога. «Сама камера не завдає шкоди безпосередньо. Але вона є частиною ланцюга вбивства».
Джерело: Wired