«Головний висновок — зміна позиції Мерца»: інтерв'ю з директоркою IFSH після Мюнхена
Урсула Шрьодер — директорка Гамбурзького інституту досліджень миру та безпекової політики (IFSH) — в інтерв'ю Welt.de підбила підсумки Мюнхенської конференції з безпеки та оцінила наслідки для переговорів щодо України.
Про Мюнхенську конференцію з безпеки
«Головний висновок для мене — зміна позиції канцлера Фрідріха Мерца, яка чітко прозвучала у його вступній промові: він дав ясну характеристику глибокої прірви між Європою та США — і краху міжнародного порядку, що ґрунтувався на правах і правилах. Це призводить до усвідомлення: Європа має самостійніше забезпечувати свою свободу, безпеку й економічні інтереси.»
Про ерозію міжнародного порядку
Темп і частота криз знову зросли. Перепочинки — тимчасова стабілізація або надія на сталі мирні переговори — трапляються значно рідше. До цього додається глибоке потрясіння попереднього міжнародного порядку — і водночас кліматична криза. «Ця констеляція загроз має нову якість.» Невипадково щорічна доповідь МКБ 2026 року отримала назву «Under Destruction».
Про Гренландію та гегемонію США
«Гренландію можна розуміти як збільшувальне скло в безпековій політиці: тут схрещуються питання ресурсів і простору з боротьбою за владу й вплив.» Анексія з боку США суперечила б міжнародному праву і поставила б під загрозу трансатлантичне безпекове партнерство в рамках НАТО. Якщо наймогутніша держава нехтує основоположними правилами, ці правила втрачають обов'язкову силу — Росія, Китай та інші гравці уважно за цим спостерігають. Кількість збройних конфліктів у світі вже сягнула рекордного рівня. «Гренландська угода» Трампа і Рютте без участі самої Гренландії: «Ось так довіра не будується.»
Про довіру до НАТО
«Довіра руйнується швидко — і відновлюється лише з великим трудом. Здатність Альянсу стримувати противника ґрунтується на тому, що США в разі небезпеки переконливо стоять поруч з Європою. Вирішальним є не лише те, чи вірить у це Європа, — а те, чи вірить у це Москва. З російської перспективи ситуація стратегічно вигідна.» Взірець для зміцнення довіри — механізми часів холодної війни: регулярний обмін інформацією про збройні сили, повідомлення про навчання, інспекції. 5 лютого 2026 року закінчив дію договір New START — останній великий американсько-російський договір про контроль над озброєннями.
Про переговори щодо України
«Це не рідкість: переговори часто ведуться одночасно з продовженням бойових дій.» Росія посилює атаки, щоб зайняти сильнішу позицію за столом переговорів і підвищити тиск на населення. Чимало сучасних мирних процесів не завершуються міцними угодами — конфлікти залишаються у підвішеному стані. «Для України — і зрештою для нас теж — це було б фатально.» Удари по цивільній інфраструктурі є неприпустимими з погляду гуманітарного міжнародного права, якщо ця інфраструктура слугує мирному населенню.
Про дискусію з безпекової політики в Німеччині
«Дискусія трохи вщухла. Нервова реакція на кожне окреме рішення про постачання зброї поменшала.» Багато людей втомилися: «Гренландія, Іран, Україна, загальна оборона — список щодня здається довшим.»
Про європейську безпекову архітектуру
«Єдиного консенсусу вже досягнуто: Європа має набути більшої дієздатності у сфері безпекової політики. Є рух у напрямку спільних закупівель та фінансування. Але великого прориву ще немає, бо безпека досі переважно мислиться в рамках НАТО.» Поступово Європа ставатиме самостійнішою — і у військовому, і в політичному вимірі.
Про стійкість суспільства
Сценарії на кшталт тривалих відключень електроенергії показують: Німеччина як суспільство ще недостатньо готова до збоїв у критичній інфраструктурі. Особливо гостро це відчувається у сфері захисту вразливих груп населення.
Джерело: Welt.de