Дрони замість ракет: Україна торгує перехоплювачами за Patriot
Поки конфлікт на Близькому Сході спустошує запаси дорогих американських ракет, Україна перетворює свої воєнні інновації на геополітичний важіль. Київ пропонує США та союзникам у Перській затоці дешеві дрони-перехоплювачі, перевірені в реальних бойових умовах, — натомість розраховуючи отримати ракети для систем ППО, яких критично бракує для захисту власної території.
Чотири роки тому вітчизняна оборонна промисловість була вкрай слабо розвинена. Змушена вдосконалюватися заради виживання, вона виростила швидко зростаючий сектор, зосереджений на виробництві недорогих дронів. Частина з них розроблена спеціально проти іранських «Shahed» — тих самих, які Росія нині застосовує масово.
«Є величезна різниця між серійною системою, перевіреною в реальних бойових умовах, і тим, що інші лише обіцяють розробити. Це як продавати будинок, а не просто цеглу», — підкреслив Олег Катков, головний редактор Defense Express.
Асиметрія вартості разюча: один іранський «Shahed» коштує близько $30 000, тоді як одна ракета для системи Patriot — мільйони доларів. Lockheed Martin у 2025 році встановила рекорд, виготовивши 600 перехоплювачів PAC-3 MSE. Проте Зеленський зазначив: близькосхідні країни витратили понад 800 таких ракет лише за три дні — більше, ніж Україна мала в резерві за всі чотири роки війни.
У відповідь Київ розробив дрони-перехоплювачі вартістю від $1 000 до $2 000, перевівши їх від прототипу до серійного виробництва протягом кількох місяців. Перехоплювач «Bullet» від General Cherry збив кілька сотень «Shahed». Модель P1-Sun компанії Skyfall, надрукована на 3D-принтері, коштує близько $1 000, розвиває понад 300 км/год, а виробнича потужність сягає 50 000 одиниць на місяць.
«Наш меседж дуже простий, — сказав Зеленський. — Ми хотіли б тихо отримати ракети Patriot, яких нам бракує, і передати їм відповідну кількість перехоплювачів».
Попри оптимізм, аналітики застерігають: вихід на світовий ринок зброї — не така проста справа. «Торгівля зброєю — це надзвичайно тонке й делікатне питання», — наголосив Євген Магда з Інституту світової політики. — «Тут потрібна жорстка, виважена дипломатична гра. Було б наївно очікувати, що ринки відкриються лише тому, що в України переконлива історія».
Правова база для апаратного експорту поки залишається у підвішеному стані: офіційний мораторій на продаж зброї ще не скасовано. Виробники запевняють про наявність надлишкових потужностей, однак найціннішим активом залишається людська експертиза. Навчання іноземних екіпажів та інтеграція дронів у радарні системи будуть ключовими для будь-якої угоди — і жертвою, яку Київ готовий принести попри гостру нестачу підготовлених операторів на власному фронті.
Джерело: The-Independent