Чотири роки дезінформації: як Росія атакує Україну і Захід
«Бандити мексиканського наркокартелю вивісили українські прапори на своїх бронеджипах» — такі повідомлення розлетілися соцмережами одразу після ліквідації наркобарона Ель Менчо. Фото джипів із синьо-жовтими маркуваннями нібито доводило: перед нами українські військові автомобілі. Доказів — жодних. Зате наратив ідеально вписувався в логіку кремлівської пропаганди: Україна нібито перепродає зброю союзників третім сторонам.
Цей міф живе з перших днів повномасштабного вторгнення. Ще в липні 2023 року проросійські актори стверджували, що наркокартелі нелегально купують ракетні установки, поставлені Заходом до України. На тлі близькосхідного конфлікту та сама схема: Київ нібито постачав зброю ХАМАС, а Washington Post нібито писав, що обсяги потроїлися. Такої статті ніколи не існувало. Проте фейк рознісся далеко.
Зеленський — постійна мішень
«Роками робляться спроби зобразити Україну як корумповану і неонацистську», — каже Юлія Смирнова, старша дослідниця Центру моніторингу, аналізу та стратегії (CeMAS). У центрі атаки — Зеленський. Його зображують наркозалежним, корумпованим, нелегітимним. Змонтовані фото пов'язували президента з Джеффрі Епштейном. Вірусне фото у футболці з хакенкройцем виявилося маніпуляцією: на оригіналі стояв номер 95.
Реальні корупційні скандали в Україні справді траплялися — у листопаді пішов у відставку Андрій Єрмак, якого вважали правою рукою президента, щодо нього ведеться розслідування. Однак чимало звинувачень у пропаганді — суцільний вимисел, покликаний підживити наратив «денацифікації», який Путін декларував із перших днів агресії.
Акцент змістився: ЄС замість США
Після приходу Трампа до влади російські державні медіа припинили зображати США головним ворогом і переключилися на Євросоюз і Велику Британію. Вірусне відео нібито фіксувало вживання кокаїну Фрідріхом Мерцем, Еммануелем Макроном і Кіром Стармером. Найімовірніше, то була носова хустинка. Паралельно минулого року активно поширювався наратив про те, що країни НАТО нібито готують напад на Росію.
«Упродовж останніх років російська дезінформація дедалі агресивніше атакує європейські демократії — через втручання у вибори та систематичні спроби дестабілізації», — підкреслює Смирнова. Для лівої аудиторії Росію подають як противагу колоніалізму і «миротворчу силу». Для правої — як «бастіон традиційних цінностей». Особливо вразливі ті, хто не довіряє традиційним медіа і черпає інформацію з альтернативних джерел або соцмереж.
Широке охоплення попри санкції
Державні мовники на кшталт RT, попри санкції ЄС, продовжують набирати мільйони переглядів — це задокументувало розслідування Correctiv. Паралельно Москва дедалі активніше робить ставку на завуальований вплив: кампанії «Двійник» і Storm-1516, а також інфлюенсери, які формально не пов'язані з Кремлем, але де-факто транслюють його наративи в країнах-мішенях.
«Росія вкладає колосальні ресурси в дезінформацію — і відповідь на це має бути стратегічною, а не зводитися до спростування кожного окремого фейку», — підсумовує Смирнова.
Джерело: Tagesschau