Чорне море платить ціну за війну: вчені б'ють на сполох
В Одесі, яку роками обстрілюють російські дрони й ракети, науково-дослідне судно «Борис Александр» похилилося біля причалу — пошкоджене й недосяжне для огляду. Це наочний символ ширшої трагедії: війна завдає Чорному морю шкоди, яку наразі неможливо ані повноцінно виміряти, ані зупинити.
«Ландшафт біорізноманіття змінився докорінно. Схоже, що ряд видів зник, але нам потрібно більше даних — даних, які через війну збирати неможливо», — каже доктор Ярослав Слободнік, директор Інституту довкілля зі штаб-квартирою в Словаччині.
До повномасштабного вторгнення в Чорному морі мешкали три види дельфінів. Їхні туші регулярно прибиває до берегів України: у перший рік вторгнення задокументовано близько 125 тіл, минулого року — 49. Причини різноманітні: акустичні завади від військових гідролокаторів, нафтові розливи, бойові снаряди. Особливо небезпечні зони — поблизу Керченського мосту та підконтрольних Росії районів.
«Дельфіни — це індикатори екологічного стану моря, адже вони перебувають на вершині харчового ланцюга», — наголошує Слободнік. Вплив тисяч бомб, нафтових витоків і потоплених суден залишається здебільшого непідрахованим. «Все, що ми можемо стверджувати: Чорне море знаходиться на межі екологічного зламу, а можливо, вже за нею».
Окремий нищівний удар завдало руйнування Каховської дамби у червні 2023 року. Слідчі вважають, що її підірвали російські сили. Повінь затопила близько 600 квадратних кілометрів, скинувши в море значну кількість важких металів і токсичних відходів. Слободнік назвав це «токсичним ударом кулаком у обличчя Чорного моря».
Морський науковець Віктор Коморін з Українського наукового центру екології моря вказує на постійну присутність «тіньового флоту» біля окупованих берегів. Потоплення та пошкодження суден спричиняють нафтові розливи, зафіксовані на супутникових знімках. «Ми можемо лише відстежувати численні забруднювачі — вкрай агресивні й надзвичайно токсичні», — каже він.
Чорне море — унікальна й без того вразлива екосистема: 82% її об'єму становить сірководень, придатний лише для бактерій. Лише найтонший поверхневий шар насичений киснем. Додаткове забруднення може виявитися критичним і незворотним.
До вторгнення Україна активно відновлювала екологічний стан моря, наближаючись до стандартів ЄС. У 2020 році навіть оголосила, що Чорне море «живе» знову. «Це моє море. Більшу частину свого життя я спостерігав, як воно оживало. І тепер — ця війна», — каже Слободнік.
Попри все, науковці в Одесі не зупиняють роботу: формують базу екологічної ДНК зі шлунків загиблих дельфінів, беруть проби нафти і забруднювачів вздовж узбережжя. Половина персоналу інституту пішла на фронт або виїхала з країни. «Ми віримо, що після війни вони повернуться», — каже Коморін.
Джерело: Theguardian