Загибель Хаменеї: що це означає для Росії та України
Атаки Сполучених Штатів та Ізраїлю на Іран і загибель верховного лідера аятоли Алі Хаменеї матимуть мінімальний вплив на перебіг бойових дій в Україні. Проте вони, найімовірніше, зроблять Путіна «ще більш непохитним» у прагненні здобути перемогу у повномасштабній війні. Такою є оцінка Ганни Нотте — берлінської аналітикині й директорки з питань Євразії в Центрі досліджень нерозповсюдження імені Джеймса Мартіна — яку вона виклала в інтерв'ю Радіо Свобода 1 березня.
Репутаційний удар без реальних наслідків для фронту
Нотте визнає: після падіння режиму Асада в Сирії, тиску на Мадуро у Венесуелі та тепер удару по Ірану — Росія постає дедалі пасивнішим гравцем, неспроможним захистити своїх союзників. У Кремлі побоюються, що наступною цього року може стати Куба.
Втім, на конкретний перебіг бойових дій ці події практично не вплинуть. «Справжнім референдумом щодо російської могутності є те, що відбувається в Україні, а не у Венесуелі чи Ірані», — наголошує аналітикиня. Більш того, якщо США втягнуться у затяжний конфлікт на Близькому Сході, це може послабити тиск на Москву і дати їй змогу отримати вигіднішу угоду щодо України.
Щодо сприйняття на Глобальному Півдні, Нотте також застерігає від поспішних висновків. Поширена там інтерпретація така: Росія воює не проти однієї України, а проти всього колективного Заходу — і це формує поблажливіший погляд на її здатність проєктувати силу в інших регіонах.
Дрони «Шахед»: залежність від Ірану вже не критична
Окремо аналітикиня зупинилась на питанні дронів. Виробництво ударних безпілотників типу «Шахед» уже локалізовано всередині Росії, і здатність Москви вести війну більше не залежить критично від іранських поставок. Певна співпраця над новішими конструкціями, можливо, ще тривала — але масштабне серійне виробництво, яким завдавалися удари по енергетичній інфраструктурі України взимку, іранської підтримки вже не потребує.
«Ефект Каддафі» і особистий вимір для Путіна
Нотте вважає, що загибель Хаменеї справить глибоке особисте враження на Путіна. Відомо: вбивство лівійського лідера Каддафі свого часу стало одним із чинників, що спонукали Путіна повернутися до влади в 2012 році. Загибель Хаменеї — ще більш показова: зовнішні держави безпосередньо знищили чинного керівника суверенної країни, тоді як у випадку з Каддафі це зробили самі лівійці.
«Це лише зміцнить позицію Росії щодо України. Путін стане ще більш непохитним у переконанні, що він має здобути перемогу», — підсумовує Нотте. При цьому вона не очікує різкого розвороту Кремля проти Вашингтона: стратегія «не дратувати Трампа», на її думку, залишиться незмінною. Путін утримуватиметься від прямих звинувачень на адресу США, тоді як МЗС та інші голоси отримають більше простору для жорсткої риторики.
Постхаменеївський Іран: невизначеність і маневри Москви
Щодо майбутнього самого Ірану Нотте утримується від прогнозів. Якщо клерикальне правління або Корпус вартових ісламської революції збережуть владу — російсько-іранське партнерство продовжиться. Якщо ж відбудеться зміна режиму і до влади прийдуть сили, орієнтовані на прагматичний діалог із Заходом, — характер відносин із Москвою може суттєво змінитися. Додатковим чинником стане питання зняття санкцій: катастрофічна економічна ситуація в Ірані може підштовхувати Тегеран до прагматизму незалежно від ідеологічних уподобань нової влади.
Росія тим часом діє за звичною схемою: так само, як після падіння Асада в Сирії чи тиску на Мадуро у Венесуелі, вона вже налагоджує контакти та зберігає важелі впливу — намагаючись перетворити чергові труднощі на нові можливості.
Джерело: Rferl