Ядерний доміно: як Трамп штовхає світ до нової атомної гонки
Готовність Дональда Трампа нападати на супротивників і одночасно дратувати союзників штовхає світ у нову ядерну епоху. Від Північної Атлантики до Тихоокеанського регіону уряди дедалі відвертіше обговорюють, чи не пора здобути власну ядерну зброю.
Партнери по НАТО — Німеччина та Польща, що десятиліттями покладалися на ядерну парасольку Вашингтона, — вивчають французькі пропозиції щодо поширення стратегічного стримування Парижа на весь континент. Канцлер Фрідріх Мерц розпочав конфіденційні переговори з Макроном, прем'єр Польщі Туск відкрито говорить про прагнення країни до власної бомби, а Франція оголосила про розширення арсеналу і поглиблення координації з союзниками.
На Близькому Сході — показовий контраст. Того самого тижня, коли США завдали ударів по ядерних об'єктах Ірану, адміністрація Трампа надіслала до Конгресу доповідь, яка обґрунтовує передачу Саудівській Аравії чутливих ядерних технологій — включно з потенційним співробітництвом у збагаченні урану та переробці плутонію. «Це порушує всі прецеденти», — прокоментував Роберт Келлі, колишній директор МАГАТЕ. — «Ідея про те, що адміністрація готова надати Саудівській Аравії можливість робити саме те, за що бомбить Іран, виглядає лицемірством».
У січні Бюлетень вчених-атомників пересунув «Годинник Судного дня» до позначки 85 секунд до опівночі — найближче до катастрофи за всю його історію. Глава МАГАТЕ Рафаель Ґроссі б'є на сполох: «Можливість здобуття зброї масового знищення відкрито обговорюється навіть у країнах, які заклялись ніколи нею не володіти. Більше ядерної зброї в більшій кількості країн не зробить світ безпечнішим — навпаки».
В Східній Азії успіх Північної Кореї переписує оборонні розрахунки сусідів. Понад три чверті південних корейців підтримують здобуття країною власного ядерного арсеналу — рекордний показник. У Японії, де пам'ять Хіросіми та Нагасакі десятиліттями стримувала будь-які ядерні дискусії, старший радник прем'єра публічно заявив про необхідність бомби на тлі загострення напруженості з Китаєм через Тайвань.
За оцінками Пентагону, Китай накопичив понад 600 оперативних ядерних боєголовок і може перевищити позначку 1000 до 2030 року. Паралельно система контролю над озброєннями, кропітко вибудована в роки холодної війни, розсипається: обидва ключові договори між США та Росією завершилися без заміни, а майбутнє Договору про нерозповсюдження та Договору про всебічну заборону ядерних випробувань залишається під питанням.
Нинішні перегони підживлюються жорстким уроком сучасності: відмова від ядерної зброї залишає країни вразливими — приклади Лівії, України та Ірану говорять самі за себе. «Якщо піде Південна Корея — піде Японія, — попереджає старший науковий співробітник Pacific Forum Вільям Алберк. — Потім Тайвань. Тоді Китай запанікує і запустить зворотний відлік до вторгнення». За його словами, можливість каскадної проліферації робить одразу два регіони планети набагато небезпечнішими.
«Дух часу зараз набагато більш прихильний до ядерного переозброєння, ніж будь-коли раніше», — підсумовує Джефрі Льюїс із Міддлберійського інституту. Якщо ця тенденція не зміниться, світ може невдовзі зіткнутися з ядерним доміно — коли бомба в руках однієї країни неминуче тягне за собою наступну.
Джерело: Economictimes