Путін у виграші: як близькосхідний хаос посилює Москву
Поки конфлікт навколо Ірану перекроює геополітичну карту, Москва вбачає в цьому хаосі нові можливості. Ослаблення України, відновлення нафтового партнерства з Індією, зростаюча енергетична залежність Китаю — Путін здобуває несподіваний простір для маневру.
Парадоксально, але Росія може опинитися серед небагатьох переможців нового близькосхідного фронту — попри те що Тегеран є одним із найвірніших союзників Москви.
Загроза для України
Конфлікт навколо Ірану насамперед ризикує послабити головного супротивника Кремля — Україну. Президент Зеленський вже висловив занепокоєння: Київ значною мірою залежить від американської та європейської військової підтримки, зокрема від постачання боєприпасів. Затяжна війна на Близькому Сході може відвернути частину цих логістичних і промислових ресурсів.
Зеленський наразі намагається заспокоїти: конкретних сигналів про скорочення поставок поки що немає. Проте ризик цілком реальний. Кожне послаблення українського фронту автоматично грає на руку Кремлю.
Індія–Росія: повернення нафтового тандему
Ключове питання — нафта. І тут Москва також може скористатися хаосом.
Індія, третій за величиною імпортер нафти у світі, останніми роками перетворилася на одного з ключових торговельних партнерів Росії. Але після тиску з боку Дональда Трампа, який погрожував запровадити мита проти Нью-Делі через закупівлі російської сировини, індійський імпорт скоротився приблизно до одного мільйона барелів на день — фактично вдвічі менше від попередніх обсягів.
Нью-Делі тоді переорієнтувався на Близький Схід. Однак тепер, коли Ормузька протока заблокована, а напруженість навколо Ірану зростає, Індія фактично не має вибору — і знову повертається до Росії. Москва таким чином відновлює стратегічного покупця і отримує життєво важливі доходи для своєї підсанкційної економіки.
Пекін у незручному становищі
Якщо енергетична криза посилює Росію, то Китай може опинитися серед головних програшних сторін.
Упродовж кількох років Пекін обходив американські санкції щодо іранської та венесуельської нафти завдяки мережі «кораблів-привидів» та важко відстежуваним морським перевалкам. Тепер ці потоки ризикують бути перервані — і Китай змушений знову нарощувати імпорт з Росії.
Але якщо з початку війни в Україні Пекін користувався пільговими цінами на російську нафту, то тепер Москва може диктувати власні умови. Баланс залежності, що роками здавався однобічним, змінює напрямок.
Енергетична війна впливу
Ця криза оголює вразливості кількох держав і нагадує: за ударами та дипломатичними заявами точиться інше протистояння — нафтове. Для Москви кожна криза — це можливість. І в цій грі впливів, де енергія залишається найціннішою зброєю, Путін ще не сказав свого останнього слова.
Джерело: Bfmtv