Геополітика проти ринків: чому інвесторам не варто панікувати
Ескалація бойових дій між США, Ізраїлем та Іраном знову вивела геополітику на передній план глобальних ринків. Ракетні удари, відповідні атаки та побоювання щодо ширшого конфлікту на Близькому Сході сколихнули інвесторів по всьому світу.
Ключове питання для аналітиків — не в тому, чи зросте короткострокова волатильність (вона вже зростає), а в тому, чи здатні подібні епізоди суттєво змінити довгострокову інвестиційну траєкторію. Відповідь, яку дає історія: трапляється це вкрай рідко.
Класична реакція ринків: втеча в безпечні активи
Нові удари викликали класичний настрій «уникнення ризиків»: гроші перетікають з акцій у золото, срібло та державні облігації. Дорогоцінні метали різко зросли в ціні — чимало інвесторів шукають захисту від ринкової невизначеності.
Шрікант Чоуган з Kotak Securities констатує: ринок виглядає безорієнтирним, прогнозування короткострокових тенденцій ускладнене. Водночас він зазначає, що з горизонту 12 місяців поточні рівні виглядають привабливими для входу в акції великих компаній. «Поетапний підхід під час значних просідань збільшує ймовірність отримання вищої дохідності в середньо- та довгостроковій перспективі», — додає аналітик.
Нафта — найгостріший ризик
Найбезпосереднішим трансмісійним механізмом залишається нафта. Країни, що імпортують понад 80% своїх потреб у сирій нафті, особливо чутливі до нестабільності на Близькому Сході: різке зростання цін підвищує вхідні витрати, розширює дефіцит поточного рахунку й розкручує інфляцію.
Фондові ринки реагують швидко — насамперед в нафтозалежних секторах: авіація, хімічна галузь, цемент. Втім, як показує досвід останніх десятиліть, нафтові шоки самі по собі не руйнують ринки акцій — якщо не тривають достатньо довго, щоб завдати шкоди економічному зростанню та монетарній стабільності.
Що каже історія геополітичних криз
Аналіз поведінки ринків протягом останніх 15 років під час конфліктно-обумовлених стресових подій — «Арабська весна» (2011), російсько-українська війна (2022), конфлікт Ізраїль–ХАМАС (2023) — демонструє незмінну закономірність: обвали, спровоковані конфліктами, є неглибокими й тимчасовими. Довгострокову прибутковість визначають зростання прибутків, ліквідність та внутрішній попит — а не геополітичні епізоди.
Під час вторгнення Росії в Україну 2022 року, наприклад, індійський індекс Nifty 50 впав на 5% у перший день — але завершив рік у позитивній зоні, попри нафтові шоки та агресивне підвищення ставок у світі.
Поради для інвесторів: спокій і стратегія
Аналітики одностайні: у такі періоди головне — не панікувати й не робити реактивних змін у портфелях. Нехал Мешрам з Morningstar Investment Research наголошує: «Уникайте панічного продажу акцій — це часто призводить до фіксації збитків саме перед тим, як ринки стабілізуються».
Ключові рекомендації від аналітиків:
— Дотримуватись довгострокового розподілу активів між акціями, борговими інструментами та золотом.
— Розглянути поступове перебалансування замість спроб вгадати дно.
— Перевагу надавати фондам великої та мульти-капіталізації.
— Уникати надмірної концентрації в акціях малої капіталізації чи вузьких секторних темах у волатильні періоди.
— Розглянути додавання золота та срібла як захисних інструментів.
Геополітичний стрес традиційно зміцнює долар США, чинячи тиск на валюти ринків, що розвиваються. Але й це — тимчасовий ефект. Закономірність незмінна: ринки поглинають зовнішні потрясіння, ненадовго переоцінюють ризики — і повертаються до фундаментальних показників.
Джерело: Economictimes