Фейк про розкрадання допомоги Зеленським: що стоїть за цим твердженням
У Telegram-групах та на платформі X поширювалося твердження: міжнародні кошти, призначені для України, нібито розкрадено задля придбання акцій фармацевтичної компанії AstraZeneca на користь президента Володимира Зеленського. Перевірка показала: звинувачення не мають жодного доказового підґрунтя.
Публікації посилалися на двохвилинне відео та статтю на нібито новинному ресурсі UK Insider. У матеріалі стверджувалося, що колишній віцепрем'єр-міністр Олексій Чернишов через мережу підставних компаній привласнив майже 3 млрд доларів міжнародної допомоги, а «кінцевим бенефіціаром схеми» названо Зеленського. Нібито фінальне схвалення підписала голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.
Чернишов справді перебуває під слідством НАБУ, однак у справах щодо корупції з нерухомістю та державною компанією «Енергоатом» — жодного зв'язку з AstraZeneca чи міжнародною допомогою немає. Його адвокати заперечують усі звинувачення.
Ані відео, ані стаття не містять конкретних доказів. Матеріал складається переважно з архівних кадрів та стокових зображень, а голос у відео з високою ймовірністю згенеровано штучним інтелектом — до такого висновку дійшов фактчекінговий ресурс Verified Media.
Сайт UK Insider, на який посилалися дописи, зареєстровано лише 26 січня 2026 року — за два дні до публікації. Компанія-реєстрант базується в Рейк'явіку за адресою, яку New York Times описує як «віртуальний притулок для злочинців, що займаються крадіжкою даних і поширенням дезінформації». Сайт відтоді видалено.
Єврокомісія офіційно відреагувала на запит ARD-фактчекера: «Комісія не має жодних ознак або доказів зловживання коштами ЄС. З огляду на їхнє походження, ці твердження є частиною дезінформаційної кампанії». Підтримка ЄС для України, за словами представника, підпорядкована всебічній системі контролю та перевірок.
Цей випадок — не поодинокий. Міжнародна допомога систематично стає мішенню фейків: від вигаданого «стадіону в Бразилії» до сфабрикованих відео про USAID. Дослідники CeMAS проаналізували понад 36 000 повідомлень у Telegram і встановили: значна частина дезінформаційного контенту надходить із проросійських закритих каналів і поширюється через мережи ботів. «Мета — підірвати довіру до демократичних інституцій і сформувати образ уряду, що зраджує власних громадян», — пояснює старший дослідник CeMAS Юлія Смірнова.
Джерело: Tagesschau