Дрони-перехоплювачі: як Україна перетворює бойовий досвід на стратегічний актив
Бойові дії на Близькому Сході оголили критичну прогалину: більшість країн не готові ефективно протидіяти масованим атакам безпілотників. Дорогі ракети із систем ППО показали лише обмежені результати проти іранських безпілотників над Перською затокою.
Натомість Україна за чотири роки повномасштабної війни виробила унікальну компетенцію: значно дешевші й ефективніші методи знищення ворожих дронів. Основою стали суттєво модифіковані FPV-перехоплювачі — технологія не найскладніша, але потребує місяців підготовки пілотів і глибокого розуміння тактики.
«Всім очевидно, що лише досвід України може по-справжньому допомогти перехоплювати масові атаки дронів-Шахедів», — заявив президент Зеленський. — «Без наших військових, наших пілотів, програмного забезпечення і радарної системи — дрони-перехоплювачі просто не працюють».
Попит виявився реальним: Зеленський повідомив про 11 запитів від країн, сусідніх з Іраном, а також від європейських держав та США. На деякі вже надані конкретні рішення та підтримка. Зокрема, Київ направив групу фахівців і дрони-перехоплювачі для захисту американських військових баз у Йорданії від іранських бойових безпілотників.
Дмитро Слєдюк з Академії дронарів України попереджає: вікно можливостей не безмежне. Партнери швидко скопіюють технологію і налагодять власне виробництво у більших обсягах. Тому справжня цінність — не в самих апаратах, а в людях і знаннях. Підготовка пілота займає близько п'яти місяців: теорія плюс інтенсивне відпрацювання моторних навичок наведення швидкісного дрона на рухому ціль.
«Навчити цьому за місяць — неможливо. Але Україна може постачати повністю підготовлених фахівців і організовувати масове навчання на місці. Наші інструктори на крок попереду», — підкреслює Слєдюк. Однак він наголошує: щоб скористатися цим попитом, уряд мусить усунути бюрократичні перешкоди негайно. Якщо весь процес розтягнеться на рік і більше — інтерес згасне.
Паралельно Київ веде переговори з Вашингтоном щодо масштабнішої «дронової угоди», яку запропонував ще рік тому. Зеленський вважає запит Близького Сходу частиною цього пакету. Натомість Дональд Трамп публічно заявив, що США не потребуватимуть допомоги у захисті від іранських дронів.
На початку лютого Зеленський оголосив про відкриття України для експорту зброї: до 2026 року в Європі відкриються 10 офісів. Втім, місцеві виробники скаржаться, що реальний механізм досі не запрацював — після початку повномасштабного вторгнення військовий експорт фактично було заморожено.
Марта Бухтіярова з Київської школи економіки вказує: для виробників дронів це питання виживання. Державні закупівлі давно досягли піку, і без зовнішніх ринків частина компаній зупинить виробництво. Натомість затвердження стабільної експортної моделі матиме пряме значення для національної оборони.
Євген Мотолишенко з Athlon Avia бачить у цьому замкнений цикл на користь України: «Виробляємо, експортуємо, повертаємось із новим капіталом і технологіями». Спільні виробничі потужності з партнерами додатково убезпечать галузь від ударів російських ракет і відкриють доступ до міжнародних програм фінансування. «Це не лише розвиває українську оборонну промисловість, а й зміцнює безпеку наших союзників», — підсумовує він.
Джерело: Dw