Близький Схід відволікає Вашингтон від України
Президент Трамп прийме канцлера Німеччини Фрідріха Мерца у Білому домі 3 березня — у центрі порядку денного трансатлантична безпека та Україна. Проте в міру того, як Вашингтон посилює операції проти Ірану, європейські чиновники дедалі більше побоюються: підтримка України може відійти на другий план.
Занепокоєння має не лише політичний, а й цілком практичний вимір. Оборона України значною мірою залежить від американських перехоплювачів, крилатих ракет та іншої високоточної зброї — тих самих систем, які Пентагон нині витрачає на інших театрах бойових дій.
Заступник прем'єра Польщі та міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш в інтерв'ю RFE/RL 2 березня визнав гостроту ситуації. «Якщо подивитися на американську залученість на Близькому Сході та на те, як це впливає на Польщу та Україну — йдеться про постачання ракет для систем Patriot та виробничі потужності американської промисловості», — наголосив він. — «Це матиме наслідки». Масштаб цих наслідків залежатиме від тривалості конфлікту, проте «центр тяжіння зміщується на Близький Схід, і Європа повинна робити більше».
Нестійке становище Києва
Полковник армії США у відставці Річард Вільямс, колишній старший чиновник НАТО, охарактеризував становище України як дедалі більш хистке. «Стратегічне становище України є нестійким — і дедалі більше таким, якщо конфлікт затягнеться або погіршиться», — заявив він.
За його словами, ключові американські запаси боєприпасів скорочуватимуться в умовах конкуренції між театрами бойових дій. Крилаті ракети та зенітні перехоплювачі — ресурс обмежений, а їх поповнення займає місяці. Україна «повинна бути вкрай обережною щодо боєприпасів американського виробництва».
Шок для ланцюжків постачання
У Києві чиновники вже готуються до турбулентності. Колишня заступниця міністра оборони Катерина Черногоренко попередила, що ескалація на Близькому Сході загрожує «кризою оборонної промисловості в Україні» — через різкі зміни в цінах, квотах та ланцюжках постачання.
Українські виробники — від виробників FPV-дронів до компаній у сфері радіоелектронної боротьби та ракетобудування — мають діяти негайно: забезпечити критично важливі компоненти і сформувати резерви на 12–24 місяці. Уряд, своєю чергою, повинен прискорити локалізацію ключових виробництв «з максимальною швидкістю».
Росія спостерігає — і отримує зиск
Косіняк-Камиш застеріг: зростання цін на нафту і газ через нестабільність на Близькому Сході «накачує оборонну промисловість Росії», що загрожує безпеці Польщі та всього східного флангу НАТО.
Водночас генерал армії США у відставці Девід Петреус вважає, що потенціал Ірану щодо підтримки Москви вже суттєво знизився. «Іран не в змозі допомагати Росії дронами Shahed або іншими можливостями», — заявив він. Росія, за словами Петреуса, не здатна підтримувати у справному стані навіть власні передові системи: українські дрони регулярно знищують радари та пускові установки. Ширше він припустив, що американська кампанія проти Ірану посилає сигнал стримування всім противникам.
Балансування між пріоритетами
Для України наслідки мають подвійний характер. Ослаблений Іран означає менше дронів і менш тісну технологічну співпрацю з Росією. Проте США, глибоко залучені до Близького Сходу, можуть резервувати високоточні боєприпаси для власних потреб — а партнери Києва в умовах невизначеності ставатимуть «дедалі більш нерішучими».
Поки Трамп приймає Мерца у Вашингтоні, від Європи очікують запевнень, що Україну не залишать на узбіччі. Проте арифметика війни — промислові потужності, запаси боєприпасів і конкуруючі театри бойових дій — може виявитися складнішою за будь-які дипломатичні меседжі. Якщо центр тяжіння Америки зміститься, Європі доведеться взяти на себе більший тягар оборони України — і зробити це швидко.
Джерело: Rferl