Антикризовий арсенал 2022 року: що спрацювало — і що варто повторити
Німеччина знову стоїть перед ціновим шоком на ринку енергоносіїв — цього разу через Іранську війну. Знайомий сценарій: ростуть тарифи на газ та електроенергію, страждають підприємства, наростає інфляційний тиск. На відміну від 2022 року, у Берліна тепер є перевага: детальне знання того, які антикризові інструменти спрацювали, а які виявилися дорогими символами.
Цінові гальма: ефективно, але надзвичайно дорого
Найдорожчим і водночас найдієвішим інструментом стали «цінові гальма» для газу та електроенергії. Споживачі отримували компенсацію різниці між ринковою ціною та встановленими порогами — 12 центів/кВт·год для газу і 40 центів для електроенергії — для 80% свого попереднього споживання. Принципово важливо: стимул до економії зберігався. Дослідження Бундесбанку підтвердили, що захід суттєво стримав інфляцію та стабілізував приватне споживання. Ціна питання — понад 50 млрд євро.
Заклики до економії: дешево, але чи саме вони допомогли?
Масштабна урядова кампанія з енергозбереження коштувала близько 40 млн євро лише за 2022 рік. Споживання справді різко скоротилося — однак дослідники сумніваються, що саме урядові заклики відіграли вирішальну роль. Куди більший ефект мали самі по собі високі ціни.
Прямі виплати: цілеспрямовано і відносно дешево
Одноразові виплати по 300 євро для працюючих і пенсіонерів (200 євро — студентам) та підвищені надбавки на опалення для одержувачів житлової субсидії виявилися найбільш адресним інструментом. Гроші потрапляли саме до тих, хто найбільше потребував підтримки. Загальні витрати — трохи більш як 10 млрд євро — були відносно скромними на тлі інших заходів.
Компенсаційна премія за інфляцію: широко, але не для всіх
Роботодавці отримали право виплатити працівникам до 3 000 євро без оподаткування у 2022–2024 роках. Загалом скористалися схемою близько 26 млн осіб, а загальна сума виплат перевищила 50 млрд євро. Проте пенсіонери та наймані працівники без колективних договорів — нерідко найбідніші — залишилися осторонь. Близько половини суми лягло на державу у вигляді недоотриманих податків і соцвнесків.
Зниження податків: стримує ціни, але нецілеспрямовано
«Бензинова знижка» і тимчасове зниження ПДВ на газ дійсно стримували ціни — однак однаковою мірою виграли від них і заможні, і малозабезпечені. Крім того, зниження частково нівелювало стимули до економії. Інструмент поступається іншим заходам за цільовою спрямованістю.
Квиток за 9 євро: дорого, але для найвразливіших
Три місяці безлімітного громадського транспорту по всій країні знизили інфляційний тиск передусім на малозабезпечені домогосподарства, які частіше залежать від автобусів і потягів. Масового переходу автомобілістів на транспорт, однак, не відбулося. Субсидії федерального уряду склали 2,5 млрд євро — і це без урахування ще більших втрат квиткових доходів транспортних компаній. Захід не продовжили.
Податок на надприбутки: символіка на тлі 130 мільярдів
Загалом три пакети підтримки коштували понад 130 млрд євро. Стягнути частину цих коштів з тих, хто найбільше виграв від кризи, так і не вдалося: відрахування з виторгу для виробників електроенергії принесли лише 512 млн євро за два роки при колосальному бюрократичному навантаженні. Внесок нафтових концернів — 2,5 млрд євро. На тлі загальних витрат це — символічні суми, що більше нагадували політичний сигнал, ніж реальне джерело фінансування.
Джерело: N-Tv